П О С Т А Н О В А
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
“10“ серпня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Кунцов В.О. розглянувши матеріал адміністративної справи з апеляційною скаргою на постанову Залізничного районного суду АР Крим від 16.07.2010 року якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.4 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, 01.07.2010 року, о 07-20 годин в м. Сімферополі на перехресті пр. Перемоги та вул. Лугової у м. Сімферополі, керуючи транспортним засобом –автомобілем марки ІЖ, д.н. НОМЕР_1, розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофору не дав дорогу автомобілю ГАЗ, д.н. НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку прямо змусив його різко зменшити швидкість та напрямок руху, чим порушив п. 16.6 ПДР України, та скоїв правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови суду з закриттям провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що аварійну обстановку на дорозі не вчиняв. Крім того у своїй апеляції вказує, що він працює водієм в комунальному підприємстві і його робота є єдиним джерелом доходу для нього та його сім’ї, на його утриманні дружина - інвалід 3 групи, та син - інвалід 2 групи, на протязі більш 20 років адміністративних правопорушень на дорогах не здійснював.
Перевіривши доводи викладені у скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_2, який про розгляді його скарги в апеляції вину визнав, розкаявся у скоєному та просив замінити йому позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при розгляді справи суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.4 КУпАП.
Такі висновки суду ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, а саме на даних протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), пояснень водія автомобіля ГАЗ - ОСОБА_3
____________________________________________________________________
Справа № 33-1162/10р. Суддя доповідач у суді першої інстанції
Шильнов М.О.
Що стосується пояснень, викладених при розгляді адміністративного матеріалу в апеляції щодо зміни постанови суду в частині накладеного на ОСОБА_2 стягнення, то вони заслуговують на увагу з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.30 ч.2 КУпАП, позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.
Суд першої інстанції при обранні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами послався на необхідність застосування такої міри стягнення, оскільки вона буде сприяти належній перевірки і оцінки знань правопорушником правил дорожнього руху, проте не зазначив у мотивувальній частині постанови які самі дані були підставою для обрання ОСОБА_2 такого стягнення.
Проте, відповідно до додаткових матеріалів наданих до апеляційної скарги, ОСОБА_2 працює водієм в ЖЕУ Железнодорожного району м. Сімферополя, що підтверджується довідкою-клопотанням, виданою керівником КП ЖЕУ ОСОБА_5 ( а.с. 15)
За таких обставин заслуговують на увагу доводи апелянта, що застосування стягнення у виді позбавлення права керування негативне вплине на виконання ним своїх службових обов’язків через роз’їзний характер його роботи, яка є єдиним джерелом його доходів.
Крім того, при розгляді матеріалу про адміністративне правопорушення в апеляційній інстанції ОСОБА_2 визнав вину у вчиненому правопорушенні, розкаявся у скоєному, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем роботи, на утриманні має дружину – інваліда 3 групи, та приймального сина – інваліда 2 групи ( а.с.16-17)
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе пом’якшити накладене на ОСОБА_2 стягнення і визначити його у виді штрафу.
Керуючись ст. ст. 293-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.4 КУпАП змінити та пом’якшити накладене на останнього стягнення, визначивши його у виді 850 грн. штрафу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Кунцов В.О.