Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22-4939   2010 р.                              Головуючий у 1-й інстанції –Льон С.М.  

Категорія –27                                                                    Доповідач – Потапенко В.І.

    У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 серпня    2010 року                                                Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді –  Черненко В.В.

Суддів – Кодрула М.А., Потапенка В.І.

 при секретарі –  Чернезі М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення  Ленінського районного суду   м. Кіровограда   від 20 травня   2010 року у справі  за  позовом  ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання договору кредиту недійсним    , -                                                          

                                                                ВСТАНОВИЛА:

            У січні  2010 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом  до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання договору кредиту недійсним .                                         Рішенням  Ленінського районного суду   м. Кіровограда   від 20 травня   2010 року  у  задоволенні позову відмовлено.                                           У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити  рішення Ленінського районного суду   м. Кіровограда   від 20 травня   2010 року  та ухвалити нове рішення в частині нарахування пені недійсним , посилаючись на  неправильне застосування  судом норм  матеріального  права.                                             Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги  та  дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що  апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.                                         Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення  без змін, з підстав передбачених   ст. 308 ЦПК України.                                                     Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.                     Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.                                                                       Судом першої інстанції встановлено, що  11.04.2006 року між позивачем  та АКБСР «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 420/215-САФ03.16-2, згідно якого  банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 150000 грн., під 16 відсотків річних на придбання автомобіля , з терміном повернення відповідно до графіку.                         Пунктом 4.1 ст. 4 даного договору сторони передбачили , що позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення строків сплати відсотків , а також прострочення строків повернення кредиту.                         Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.12.2009

2

року за позовом відповідача з ОСОБА_1 стягнута кредитна заборгованість , до складу якої ввійшла і пеня за прострочення виконання зобов’язань про повернення коштів.                 Виходячи з встановлених обставин справи , з посиланням на ст.ст. 549, 551  ЦК України , ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» , суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.             Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного.                         Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.                             З матеріалів справи вбачається , що при укладенні оспорюваного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов і будь-яких непорозумінь не виникало до пред’явлення Банком позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішення суду набрало законної сили та підлягає виконанню.                 Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.         Зазначення відповідачем у оспорюваному договорі  пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідає вимогам ч. 3 ст. 549 ЦК України , оскільки облікова ставка НБУ встановлюється у відсотках.                                             Доводи апеляційної скарги є безпідставними  та  не грунтуються на вимогах закону.           Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.         Керуючись  ст. 303,  п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308,  ст.ст. 313-315,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                      

                                                                УХВАЛИЛА :

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 – відхилити .                 Рішення  Ленінського районного суду   м. Кіровограда   від 20 травня   2010 року     - залишити без змін.                            

            Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.

Головуючий – суддя

Судді :