Справа 22-1191/2007                        Головуючий першої інстанції Князьков В.В.

Категорія 17                                       Доповідач Денисенко Л.Л.

Р І Ш Е Н Я Іменем України

26 лютого 2007 року              Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Лоленко А.В.Стратіло В.І.

при секретарі Проляпа О.В. з участю : представника ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ЗАТ Страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО"

на рішення Ворошиловського районного суду М.Донецька

від 28 листопада 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ Страхова компанія „Східно- Українське страхове товариство" „ВУСО" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги-ВАТ „Кредитпромбанк" до ЗАТ Страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО" про стягнення страхового відшкодування.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 28 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ЗАТ Страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО" на користь ВАТ „Кредитпромбанк" страхову суму 13 530,52 грн., на користь ОСОБА_2 стягнуто страхову суму 25 619,48 грн, пеню 2 304,17 грн, 3% річних 317,97 грн, з врахуванням інфляції 1 508,05 грн., моральну шкоду 1 000 грн., витрати на проведення експертизи 150 грн., а всього 30 899, 67 грн., також стягнуто судові витрати на користь держави 471,30 грн.

В апеляційній скарзі ЗАТ Старохова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО" просе скасувати рішення суду, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2. та ВАТ „Кредитпромбанк" посилаючись на те, що по договору добровільного страхування наземного транспорта від 27 квітня 2005 року, яким застраховано автомобіль ВА321104,номер кузова НОМЕР_1 на страхову суму 43 500 грн., який належить позивачу ОСОБА_2., п.11.1.9. страхова сума не виплачується, якщо збитки виникли у зв"язку з протиправними діями третіх осіб, які передбачені ст.ст. 185-187,289 КК України, а застрахований автомобіль не був обладнаний

електронною протиугінною сигналізацією. 19 липня 2005 року застрахований автомобіль позивача, який стояв на платній стоянці, було угнано, а автомобіль не було обладнано електоронною протиугінною сигналізацією. Тому страхова компанія правомірно відмовила позивачу у виплаті страхової суми.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити рішення суду без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що 27 квітня 2005 року позивач ОСОБА_2. уклав з відповідачем договор добровільного страхування свого автомобіля ВАЗ 21104, номер кузова НОМЕР_1. На придбання автомобіля ОСОБА_2. отримав кредит в банку ВАТ „Кредитпромбанк". 19 липня 2005 року автомобіль позивача було викрадено з території охоронюваної стоянки. Оскільки п. 11.1.9. договора викладено в такій формі, що позивачу, який не є фахівцем, незрозуміло які випадки передбачені ст.ст. 185-187,289 КК України і взагалі що це означає, позивач не знайомий з правилами обов"язкового обладнання автомобіля електронною протиугінною сигналізацією, тому він не знав і не міг знати про такі умови договору. Відповідач визнав угон автомобіля страховим випадком тому повинен сплатити страхову суму позивачу і суму кредиту банку. Діями відповідача порушено права споживач, тому суд задовольнив частково позов ОСОБА_2. про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ЗАТ Страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО" підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Правилами добровільного страхування транспортних засобів, які затвержено Укрстрахнаглядом від 25 березня 1997 року та Президентом ВАТ Українська страхова компанія „Гарант-АВТО", п.7.3.5. встановлено випадки, коли у виплаті страхового відшкодування може бути відмовлено, а також вказано, що у договорі страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування, якщо це не суперечить законодавству України.

Матеріалами справи встановлено, що 27 квітня 2005 року позивач ОСОБА_2. уклав з ЗАТ Страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО" договор добровільного страхування автомобіля ВАЗ 21104, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, п.l1.1.9. встановлено, що Страховвик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо збитки виникли у зв"язку з протиправними діями третіх осіб, які передбачені ст.ст. 185-187,289 КК України, а застрахований автомобіль не був обладнаний електронною протиугінною сигналізацією.

Автомобіль позивача 19 липня 2005 року було угнано з території охоронюваної стоянки, внаслідок протиправних дій третіх осіб, а автомобіль позивача не було обладнано електронною протиугінною сигналізацією, і тому згідно умов договора,   Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Позивач ОСОБА_2. був ознайомлений з умовами догоровора, підписав його і яких-небудь зауважень до договора він не подавав, його доводи про те, що він не фахівець права і тому йому не відомо і не зрозуміла суть та значення ст.ст.185-187,289 КК України безпідставні, оскільки при укладені договора він мав право вимагати роз'яснення незрозумілих умов договора, вносити свої зауваження та доповнення, чого він не зробив.

Суд не привів доказів того, що приукладені договору Страховик перешкоджав ОСОБА_2. знайомитись з умовами договора, не надав йому роз"яснення окремих пунктів або умов договора, тобто якими протиправними діями Страховик порушив права ОСОБА_2. при укладені договору.

Тому висновок суду про неправомірність відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування не відповідають вимогам матеріального права і рішення суду підлягає скасуванню, а в задоволенні позову ОСОБА_2. та ВАТ „Кредитпромбанк" , який пред"являв позов про стягнення виплаченого ОСОБА_2. кредита на придбання вказаного автомобіля, слід відмовити.

Враховуючи на те, що по справі представлено необхідні докази, повністю встановлено обставини справи, але висновки суду не відповідають вимогам матеріального права, апеляційний суд вважає можливим вирішити справу по суті без направлення справи на новий розгляд.

Керуючись п.7.3.5. Правил добровольного страхування транспортних засобів, п.11.1.9. Договора страхування автомобіля, ст.ст.307,309 п.4,316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ЗАТ Страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО" задовольнити.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 28 листопада 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 та ВАТ „Кредитпромбанк" у задоволенні позову до ЗАТ Страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство" „ВУСО" про стягнення страхового відшкодування та кредиту банку.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.