КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1. серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : В.І.Морозовського, В.С.Вавшко
При секретарі : Липач Ю.М.
За участю : представника ПАТ «УкрСиббанк» Покоєвича А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грація» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грація» по довіреності ОСОБА_4 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 березня 2010 року, встановила :
В січні 2010 р. Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» звернувся до суду з вказаним позовом з тих підстав, що 29.11.2009 р. з відповідачем ОСОБА_2 було укладено два договори про надання споживчих кредитів в іноземній валюті в розмірі 69400 доларів США та 32600 доларів США відповідно, умови яких щодо повернення кредиту згідно встановлених графіків були порушені.
Так, з метою забезпечення виконання зобов’язань за договором споживчого кредиту № 11259570000 від 29.11.2007 р. цього ж дня був укладений договір поруки № 161471 між позивачем та поручителем – ТОВ «Грація». З цією ж метою за договором № 11259957000 було укладено договір поруки від 29.11.2007 р. за № 161473 між позивачем та поручителем ОСОБА_3 та договір поруки від цієї ж дати за № 161480 між позивачем і ТОВ «Грація».
Також в забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_2 за двома договорами споживчого кредиту між позивачем та ТОВ «Грація» було укладено договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом, та передано в іпотеку нерухоме майно, що є власністю ТОВ «Грація», а саме вбудоване-добудоване приміщення кафе «Гранд», що знаходиться в м. Вінниці, по вул. Вінниченка,4.
По заяві позивача приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу було 23.04.2009 р. вчинено виконавчий напис на звернення стягнення на заставне майно приміщення кафе «Гранд».
Відповідно до виконавчого напису загальна сума стягнення складає 794994 грн. 40 коп.
Оскільки прилюдних торгів ще не проведено та виходячи з того, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позивач продовжив нарахування відсотків, а за відповідачем ОСОБА_2 на 1.12.2009 р. рахується наступна загальна заборгованість : 1) за договором про надання споживчого кредиту від 29.11.2007 р. № 11259957000 – 3623 доларів 76 центів США, що за курсом НБУ складає 28945 грн. 87 коп.; 2) за договором від 29.11.2007 р. № 11259570000 – 7487 доларів 75 центів США, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 59810 грн. 65 коп.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 23.03.2010 р. позов задоволений.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ТОВ «Грація» на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість по відсотках за договором про надання споживчого кредиту за № 11259570000 від 29.11.2007 р. та за договором поруки від 29.11.2007 р. за № 161471 на суму 7487 доларів 75 центів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ станом на 1.12.2009 р. складає 59810 грн. 65 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ТОВ «Грація», ОСОБА_3 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість по відсотках за договором про надання споживчого кредиту за № 11259957000 від 29.11.2007 р. та за договором поруки від 29.11.2007 р. за № 161473, та договором поруки від 29.11.2007 р. за № 161480 на суму 3623 доларів 76 центів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ станом на 1.12.2009 р. складає 28945 грн. 87 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ТОВ «Грація», ОСОБА_3 на користь АКІБ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 887 грн. 57 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 та ТОВ «Грація» ОСОБА_4, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невірне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
У справі встановлено, що в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідачі не виконували умови кредитних договорів, у зв’язку з чим позивач 15.04.2009 р. звернувся в нотаріальну контору із заявою про вчинення виконавчого напису на документі, що становить заборгованість, за яким стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису, а саме договір іпотеки, посвідченого Дібровою Л.О. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.
Враховуючи те, що на день розгляду спору не було проведено прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, на яке було звернено стягнення, належного ТОВ «Грація», позивач продовжив нарахування відсотків у зобов’язанні, яке не припинилося.
Доводи скарги щодо нез’ясованості судом прострочки зобов’язання боржником є безпідставними, оскільки зазначена обставина перевірялась судом і доведена документально, а саме розрахунками заборгованості (а.с.28, 29), виконавчим написом нотаріуса (а.с.43), перепискою стосовно погашення простроченої заборгованості (а.с.50-59) та іншими наявними матеріалами справи.
Посилання апелянта на те, що суд не з’ясував договір поруки та не дослідив обставини вчинення виконавчого напису до уваги не приймаються, так як зазначені у скарзі питання, які виходять за межі позовних вимог, суд й не мав би досліджувати.
Риторичним і таким, що не відносяться до суті спору, слід розцінити поставлене у скарзі питання чому позивач не задовольнився договором застави майна.
Цивільний Кодекс, і Закони «Про заставу» та «Про іпотеку» прив’язують обсяг задоволення вимог заставодержателя до моменту фактичного задоволення, що є цілком логічним і відповідає принципу відповідальності боржника. У випадку звернення стягнення шляхом продажу предмета застави на публічних торгах стягнення обмежується сумою, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса або у судовому рішенні.
Проте з моменту звернення до нотаріуса за здійсненням напису або вступу в силу рішення суду до відкриття виконавчого провадження і, тим більше, до реалізації заставленого майна проходить, як правило, кілька місяців, за які розмір вимог заставодержателя може зрости, наприклад нарахування процентів.
Оскільки за змістом законодавства вимоги заставодержателя задовольняються в обсязі, що визначається не на момент прийняття рішення, а на момент фактичного задоволення цих вимог, заставодержатель не позбавлений права пред’явити нову вимогу або подати новий позов до заставодавця (абзац другий пункту 8.9 роз’яснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про заставу» від 14.12.1999 р. № 02-5/602).
З огляду вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням закону, а доводи скарги не спростовують правильних висновків суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, ухвалила :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грація» по довіреності ОСОБА_4 відхилити, а рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 березня 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : підпис В.О.Чуприна
СУДДІ : підпис В.І.Морозовський
підпис В.С.Вавшко
З оригіналом вірно :
Суддя апеляційного суду В.О.Чуприна