Справа 22-2462/2007                        Головуючий першої інстанції Наумик О.О.

Категорія 19                                       Доповідач Денисенко Л.Л.

РІШЕННЯ Іменем України

26 лютого 2007 року              Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Лоленко А.В. Стратіло В.І.

при секретарі Проляпа О.В. з участю :

позивача ОСОБА_1. представника відповідача Шестерніної Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки

на рішення Микитівського районного суду м.Горлівки

від 14 листопада 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Микитівського районного суду м.Горлівки від 14 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20 000 грн.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки просе скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення моральної шкоди позивачу та бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача підтримував апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1. довгий час з 1979 року по 2005 рік працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 29 серпня 2005 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 55 % по сукупності: вперше 30% у зв"язку з професійним захворюванням бронхіт, повторно 25% у зв"язку з травмою на виробництві у 2001 році, за висновками МСЕК від 17 квітня 2006 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 65% по сукупності 30% - бронхіт повторно, 20% - вібраційна хвороба вперше і 15% по травмі на виробництві у 2001 році повторно і позивача визнано інвалідом 3 групи. Внаслідок втрати працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, тим самим йому спричинено моральну шкоду, яку повинен сплатити Фонд. Суму компенсації моральної шкоди суд визначив 20 000 гривен.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача,  дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню, а рішення суду підлягає зміні з таких підстав.

Відповідно до вимог п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1. працюва з 1979 року по 2005 рік на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 29 серпня 2005 року позивачу вперше встановлено стійку втрату працездатності 55% по сукупності: 30% - бронхіт вперше і 25% - по травмі на виробництві у березні 2001 році повторно, за висновками МСЕК від 17 квітня 2006 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 65% по сукупності: 30% - бронхіт повторно, 20% - вібраційна хворобв вперше і 15% по травмі на виробництві у 2001 році повторно і його визнано інвалідом 3 групи.

Внаслідок часткової втрати працездатності позивач ОСОБА_1. постіно відчуває фізичний біль, порушились його життєві стосунки, він змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя. Тому суд обгрунтованно визнав, що, у відповідності з вимогами ст.ст.21, 34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у зв"язку з втратою працездатності на виробництві позивачу спричинено моральну шкоду, яку повинен сплатити Фонд.

Однак при визначені суми моральної шкоди суд не врахував вимоги ст.77 Закона України „Про державний бюджет України на 2006 рік", згідно якої зупинено виплату моральної шкоди спричиненої внаслідок втрати працездатності на виробництві.

Оскільки стійку втрату працездатності у зв"язку з професійним захворюванням -вібраційна хвороба позивачу вперше встановлено за висновками МСЕК від 17 квітня 2006 року, моральна шкода у зв"язку з цим захворюванням не може бути виплачена. Тому в частині відшкодування шкоди у зв"язку з втратою працездатності внаслідок професійного захворювання вібраційна хвороба рішення суду не відповідає вимогам матеріального закону і підлягає скасуванню, а у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

При визначені суми моральної шкоди спричиненої внаслідок стійкої втрати працездатності у зв"язку з професійним захворюванням - бронхіт, яке вперше встановлено за висновками МСЕК від 29 серпня 2005 року, враховуючи характер додаткових заходів для організації життя позивача, виплату йому одноразової допомоги, відшкодування матеріальної шкоди, керуючись принципом справедливості та розумності слід визначити суму моральної шкоди 9 000 грн.

Оскільки по спаві представлено необхідні докази, правильно встановлено обставини справи і додаткова їх перевірка не потрібна, апеляційний суд вважає можливим рішення суду в частині стягнення моральної шкоди у зв"язку з втратою

працездатності внаслідок професійного захворювання - вібраційна хвороба скасувати і в задоволенні позову відмовити, в частині стягнення моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням - бронхіт рішення суду змінити і стягнути на користь ОСОБА_1. 9 000 гривен без направлення справи на новий розгляд.

Доводи апеляційної скарги стосовно необхідності додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди безпідставні, оскільки не грунтуються на вимогах закону, а що стосується зупинення виплати моральної шкоди на 2006 рік, то суд правильно визнав, що стійка втрата працездатності, у зв"язку з професійним захворюванням бронхіт позивачу встановлена у 2005 році і тоді у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.21, 34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 307, п.З ст.309, 316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України задовольнити частково.

Рішення  Микитівського районного суду М.Горлівки від 14 листопада 2006 року в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - вібраційна хвороба скасувати і в цій чвстині у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, в частині стягнення моральної шкоди у зв"язку з втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - бронхіт рішення суду змінити, стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки на користь ОСОБА_1  моральну шкоду у сумі 9 000 / дев"ять тисяч / гривен.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.