Справа 22-2006 /2007                       Головуючий першої інстанції Тюрін М.М.

Категорія 21                                       Доповідач Денисенко Л.Л.

РІШЕННЯ Іменем України

26 лютого 2007 року               Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Лоленко А.В. Стратіло В.І.

при секретарі Проляпа О.В. з участю : позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську

на заочне рішення Дзержинського міського суду

від 5 грудня 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську  про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дзержинського міського суду від 5 грудня 2006 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську на користь ОСОБА_1. моральну шкоду у сумі 20 000 гривен.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську  просе скасувати заочне рішення суду та в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення моральної шкоди позивачу та бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди, справу розглянуто без участі представника відповідача, який повідомив суд про поважність причин неявки у судове засідання, оскільки представник приймав участь у розгляді іншої справи в апеляційній інстанції.

В судовому засіданні позивач просив рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1. працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 18 вересня 2002 року йому встановлено стійку втрату працездатності 30% у зв"язку з професійним захворюванням - вібраційна хвороба. Внаслідок втрати працездатності позивач змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, чим йому спричинено моральну шкоду. Суму компенсації моральної шкоди суд визначив 20 000 гривен.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню, а рішення суду підлягає зміні з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.21,34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при втраті працездатності на виробництві потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, яку сплачує Фонд.

Відповідно до вимог п.З ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1. довгий час працював на шахті „Нова" підземним забійником з 1976 року по 2002 рік. За висновками МСЕК від 18 вересня 2002 року йому вперше встановлено стійку втрату працездатності 30% у зв"язку з професійним захворюванням - вібраційна хвороба.

Внаслідок часткової втрати працездатності позивач втратив роботу, переніс фізичні та моральні страждання, змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя. Тому суд обгрунтованно визнав, що у зв"язку з втратою працездатності на виробницві позивачу спричинено моральну шкоду, яку повинен сплатити Фонд.

Однак при визначені суми моральної шкоди суд не врахував практику Міжнародного суду, згідно якої слід враховувати не тільки характер додаткових заходів для організації свого життя, на що посилався суд, але і те, що позивачу виплачено одноразову допомогу, відшкодовується матеріальна шкода.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що висновок суду стосовно суми моральної шкоди 20 000 грн. не відповідає обставинам справи і слід визначити суму моральної шкоди 10 000 грн.

Оскільки по спаві представлено необхідні докази, правильно встановлено обставини справи і додаткова їх перевірка не потрібна, апеляційний суд вважає можливим змінити рішення суду без направлення справи на новий розгляд.

Доводи апеляційної скарги стосовно необхідності додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди безпідставні, оскільки не грунтуються на вимогах закону, що стосується зупинення виплати моральної шкоди на 2006 рік, то суд правильно визнав, що вперше позивачу встановлено стійку втрату працездатності у зв"язку з професійним захворюванням у 2002 році і тоді у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди. Також не підлягають задоволенню доводи апеляцйійної скарги відповідного того, що справу розглянуто без участі представника відповідача, оскільки суд визнав причину неявки у судове засідання неповажною і була письмова згода позивача на заочний розгляд справи.

Керуючись ст.ст.21, 34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 224,307, п.З ст.309, 316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського міського суду від 5 грудня 2006 року змінити, стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10 000 /десять тисяч/ гривен.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного суду України.