Справа 22-11967 /2007                          Головуючий першої інстанції Масло І.В.

Категорія 21                                          Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА Іменем України

26 лютого 2007 року                   Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Лоленко А.В. Стратіло В.І.

при секретарі Проляпа О.В. з участю: позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції позивача ОСОБА_1, відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька

на рішення Київського районного суду м.Донецька

від 3 листопада 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька  про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 3 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20 000 гривен.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просе змінити рішення суду і стягнути на його користь моральну шкоду 75 000 гривен посилаючись на те, що він просив суд стягнути моральну шкоду у сумі 75 000 гривен у зв"язку з втратою працездатності 65% внаслідок професійних захворювань хронічний бронхіт, емфізема легень, хронічна вертеброгенна поперековокрестцева радікулопатія, порушення статіко-дінамічної функції стовбура, стенокардія, атеросклеротичний кардіосклероз, політропна екстрасистолія. Він втратив здоров"я на виробництві, позбавлений можливості вести активне життя, він майже прикутий до ліжка. Тому суд необгрунтовано визначив суму моральної шкоди 20 000 гривен.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька просе скасувати рішення суду, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову посилаючись на те, що відсутні висновки МСЕК про спричинення моральної шкоди позивачу та бюджетом на 2006 рік зупинено виплату моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити його апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу відповідача відхилити.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1. з 1978 року по 2002 рік працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. Висновками МСЕК від 9 липня 2002 року йому вперше встановлено стійку втрату працездатності 60% у зв"язку з професійними захворюваннями - хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень, хронічна вертеброгенна поперековокрестцева радікулопатія, порушення статіко-дінамічної функції стовбура, стенокардія, атеросклеротичний кардіосклероз,політропна екстрасистолія і його визнано інвалідом 3 групи, за висновками МСЕК від 21 червня 2006 року позивачу встановлено стійку втрату працездатності 65% у зв"язку з тими ж професійними захворюваннями і його визнано інвалідом 2 групи. Внаслідок втрати працездатності позивач постійно відчуває фізичний біль, по 8 разів на рік перебуває на лікуванні в лікарнях, фактично прикутий до ліжка, не може вести активний образ життя, змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя, чим йому спричинено моральну шкоду. Суму компенсації моральної шкоди суд визначив 20 000 грн.

Заслухати доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.21, 34 Закона України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадка на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при  втраті працездатності потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, яку виплачує Фонд. Сума компенсації моральної шкоди визначається у судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1. довгий час з 1978 року по 2002 рік працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 9 липня 2002 року йому вперше встановлено стійку втрату працездатності 60 % у зв"язку з професійними захворюваннями і його визнано інвалідом 3 групи , за висновками МСЕК від 21 червня 2006 року позивачу повторно встановлено стійку втрату працездатності 65% у зв"язку з тими ж професійними захворюваннями і його визнано інвалідом 2 групи, тобто стан здоров"я позивача погіршився.

Внаслідок часткової втрати працездатності позивач ОСОБА_1. втратив роботу, порушено його життєві стосунки, він постійно відчуває фізичний біль, по вісім разів на рік проходе лікування в лікарнях, фактично прикутий до ліжка, позбавлений можливості вести нормальний образ життя, змушений застосовувати додаткові заходи для організації свого життя. Тому суд обгрунтовано визнав, що у зв"язку з втратою працездатності на виробництві позивачу спричинено моральну шкоду. Враховуючи те, що стан здоров"я позивача погіршився, а також характер додаткових заходів позивача для організації життя, керуючись принципом справедливості та виваженності суд правильно визначив суму моральної шкоди 20 000 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача про необхідність додаткового висновку МСЕК про спричинення моральної шкоди не грунтуются на вимогах закону, а стосовно зупинення виплати моральної шкоди на 2006 рік, то суд правильно виходив з того, що

вперше позивачу встановлено стіку втрату працездатності у зв"язку з професійними захворюваннями у 2002 році і з того часу він мав право на відшкодування моральної шкоди.

Доводи позивача про визначення суми моральної шкоди суд врахував при вирішенні справи, додаткових доводів позивач не представив.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м.Донецька відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Донецька від 3 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховоного Суду України.