АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа 22 ц-8286/2010                         Головуючий у суді 1 інстанції – Орлов І. В.

Категорія                                                                                                                  Доповідач - Ступіна Я.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 р.    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого  Ступіної Я. Ю.,

суддів: Кравченко Н.В., Темнікової В. І.,

за участю секретаря  Давиденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Артемівського районного суду міста Луганська від 19 травня 2010 року у  справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Луганське енергетичне об’єднання” про захист прав споживача, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Артемівського районного суду міста Луганська від 19 травня 2010 року в задоволені позову відмовлено за необгрунтованістю.  

Позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати таке рішення суду  і задовольнити його позов.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що позивач обрав спосіб захисту його прав, які не передбачені законом; крім того, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо зобов’язання відповідача поновити енергопостачання до його будинку.

Висновки суду є законними і обґрунтованими.

Як встановлено судом і як вбачається з матеріалів справи,  позивач, який  мешкає у будинку 57 по вул. Центральній с. Казачий Ст-Луганського району Луганської  області, є споживачем послуг з енергопостачання, які надає відповідач.

12.03.2009 року  працівниками відповідача складені щодо позивача: акт № 031928 про порушення ним Правил користування електричною енергією для населення від 12.03.2009 року, а саме: про самовільне підключення - обладнання дублюючого вводу схованої проводки (підключення фазного проводу поза лічильником) і протокол № 031123 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 103-1 КуАП;  від підпису цих документів позивач відмовився.

В цей же день будинок позивача було відключено від електромережі.

28.04.2009 року позивач звертався до відповідача із заявою, в які просив здійснити повторну перевірку електрики у його будинку у його присутності за участю представників держенергонагляду, на що відповіді від відповідача не отримав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.4 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб  у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до змісту ст.ст.11, 15 ЦК цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведено в ст.16 ЦК України.

Позивач, не оспорюючи змісту акту і протоколу щодо виявленого в його будинку  порушення Правил користування електричною енергією для населення, просив визнати порушенням його прав споживача незаконні дії відповідача, які мали прояв у проведені незаконної перевірки 12.03.2009 року та складені зазначених документів.

При цьому, посилаючись на те, що працівники відповідача порушили його право на недоторканість житла шляхом здійснення перевірки в його будинку у його відсутність, без його дозволу, як він вважає, перелізли через паркан, скориставшись тим, що будинок не був зачинений на замок, доказів цього суду не надав.

Суд правильно зазначив, що акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення складений працівниками відповідача, які діяли як посадові особи і на підставі відповідних положень цих Правил. Тому оскарження дій лише щодо факту складання акта, як і самого акта, який не встановлює для позивачки будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема при визнанні дій відповідача щодо відключення від електропостачання неправомірним та відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від порушення “Правил користування електричною енергією для населення”, при вирішенні яких суд зобов’язаний буде дати оцінку вказаному акту.

Такі позовні вимоги заявлені відповідачем у Ст-Луганському районному суді Луганської області. Позивач не бажав об’єднувати ці справи в одне провадження, про що свідчить ухвала Апеляційного суду Луганської області від 09 лютого 2010 року.

Щодо оскарження протоколу  про адміністративне правопорушення, то його можна оскаржити тільки у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Позивач не оскаржував цей протокол у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно довідки адмінкомісії Широківської сільради  Ст-Луганського району Луганської області № 165 від 17.05.2010 року  позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності.

У зв’язку із встановленням відповідачем порушення позивачем Правил користування електричною енергією для населення, суд на підставі п. 35, п. 37  Правил користування електричною енергією для населення дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача по відключенню будинку від енергопостачання такими, що порушують права позивача як споживача.

Відповідно до цього відсутні підстави для зобов’язання відповідача поновити енергопостачання до будинку позивача.

Висновки суду про відмову в задоволені позову про визнання бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача такою, що порушує його права, як громадянина, є законними, оскільки дійсно діючим законодавством не передбачений такий спосіб захисту.

Тобто рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування чи зміни відсутні.

За таких обставин колегія суду вважає за необхідне  апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308,  315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Артемівського районного суду міста Луганська від 19 травня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала   апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але  може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня її проголошення  шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: