Справа №1-10/07 ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 березня 2007 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                     Мацедонської В.Е.,

при секретарі                             Безпалюк І.В., Лаврик І.В., Юрченко Л.В.,

за участю прокурора                  Будніка І.А.,

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   залі   суду   в   м.Києві   кримінальну   справу   за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Вишневе Києво- Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого,  проживаючого  за  адресою:   АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2006 р. близько 01.00 години ОСОБА_1за попередньою змовою та разом з невстановленою досудовим слідством особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, на вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області поблизу кафе «Централ» з метою заволодіння чужим майном скоїли напад на ОСОБА_2, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_2, та виразилось в нанесенні ударів кулаками та ногами по тулубу та обличчю, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, у вигляді крововиливу під лівим оком, струсу головного мозку, та заволоділи мобільним телефоном «Нокіа-3410» зі стартовим пакетом «Київстар» вартістю 250,00 грн., грошовими коштами в сумі 510,00 грн., особистими документами на ім'я ОСОБА_2, всього майном на суму 760,00 грн., що належало ОСОБА_2та знаходилось в кишенях одежі, спричинивши останньому матеріальну шкоду в розмірі 760,00 грн.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав частково, суду пояснив, що ввечері 24.04.2006 р. близько 0.00 годин після дня народження він зайшов за цигарками в магазин "Централ" по вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе. Оскільки магазин був зачинений, то він пішов навпроти до залу ігрових автоматів, де познайомився з молодим чоловіком на ім'я ОСОБА_3, з яким разом близько 01.00 години 25.04.2006 р. вийшли на вулицю покурити. Перебуваючи на вулиці, вони почули дзвінок мобільного телефону і ОСОБА_3 показав на чоловіка, який лежав на землі і у якого дзвонив мобільний телефон. Вони разом підійшли до чоловіка і ОСОБА_3 почав обшукувати кишені чоловіка, що лежав на спині на землі, а потім почав наносити йому удари кулаками рук по обличчю та запитувати код банківської картки. Побачивши, що у потерпілого з кишені випав мобільний телефон, підсудний забрав його, а потім оглянув посвідчення потерпілого та побачив, що це його однокласник, повідомив про це ОСОБА_3, і вони разом пішли з місця події до магазину "Мрія-маркет". В магазині він виключив мобільний телефон "Нокіа-3410", який забрав у потерпілого, та викинув сім-картку "Київстар", яка знаходилась в телефоні, а поставив свою сім-карту. Приблизно через один місяць працівники міліції вилучили у нього мобільний телефон "Нокіа-3410" та повернули потерпілому, а він відшкодував також потерпілому шкоду в сумі 510,00 грн., які у нього були викрадені. Підсудний ОСОБА_1 суду пояснив, що будь-яких ударів потерпілому ОСОБА_2 не наносив, грошові кошти та особисті документи у останнього не забирав, а зробив це невідомий йому чоловік на ім'я ОСОБА_3, цивільний позов потерпілого не визнає, посилаючись на те, що шкоду повністю відшкодував. Підсудний ОСОБА_1 свої злочинні дії пояснює тим, що напередодні його також пограбували та відкрито викрали мобільний телефон, просить суд суворо його не карати та надати можливість виправитись без ізоляції від суспільства.

Не зважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини в скоєному злочині, його вина підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_2. суду пояснив, що 24.04.2006 р. ввечері він повертався з роботи додому та зайшов до кафе «Централ» на вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе, де придбав пляшку пива та почав її розпивати. Як він вийшов з кафе «Централ» та опинився на вулиці, він не пам'ятає. Пам'ятає лише, що він лежав на спині на землі на вул.Святоюр'ївська в м.Вишневе, над ним стояв чоловік, запитував код банківської картки та наносив йому удари по обличчю, точну кількість яких він назвати не може. Після того, як чоловіка, який наносив йому удари, хтось відтягнув, він через невеликий проміжок

2

часу піднявся з землі та пішов додому. 25.04.2006 р. він звернувся до Боярської центральної районної лікарні. З 26.04.2006 р. по 05.05.2006 р. він перебував на стаціонарному лікуванні в Вишнівській міській лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ретроградна амнезія. Потерпілий ОСОБА_2. пояснив, що працівниками міліції мобільний телефон йому повернутий, просить суд стягнути з підсудного 760,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, а також просить суворо не карати підсудного. Свідок ОСОБА_4. суду пояснила, що 25.04.2006 р. близько 02.00 години її син ОСОБА_2. повернувся додому і вона побачила, що у нього все обличчя та одяг в крові. На її запитання з приводу крові на обличчі та одежі ОСОБА_2. пояснив, що на вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе його побили невідомі особи та викрали у нього мобільний телефон "Нокіа-3410", грошові кошти в сумі 510,00 грн. та особисті документи. Після нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень він з 26.04.2006 р. по 05.05.2006 р. перебував на стаціонарному лікуванні в Вишнівській міській лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ретроградна амнезія, після чого лікувався амбулаторно. Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працював охоронником в залі ігрових автоматів на вул.Святоюр'ївській, 16 в м.Вишневе поблизу кафе "Централ". 25.04.2006 р. близько 01.00 години він вийшов з залу та побачив, що на проїзній частині лежить невідома особа на спині, а над ним стоїть невідомий чоловік на ім'я ОСОБА_3, який за декілька хвилин до цього перебував в залі ігрових автоматів, та наносить удари чоловіку, що лежить на землі, кулаками рук по обличчю. Поблизу цих осіб стояв ОСОБА_1, який ніяких дій не вчиняв, а лише спостерігав. Свідок ОСОБА_5 повернувся до залу ігрових автоматів, звідки викликав працівників міліції та швидку медичну допомогу, а коли приблизно через 5 хвилин вийшов на вулицю, то вже нікого не було. Коли приїхали працівники міліції, він разом з ними оглядав територію, але будь-яких слідів вони не виявили, чоловіка, якому наносили тілесні ушкодження, не знайшли. Не зважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини в скоєному злочині, винність підсудного підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_2 від 25.04.2006 р. про нанесення тілесних ушкоджень та відкрите викрадення невідомими особами 25.04.2006 р. близько 01.00 години на вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе належного потерпілому мобільного телефону «Нокіа-3410», грошових коштів в сумі 510,00 грн. та особистих документів (а.с.4), протоколом огляду місця події від 26.04.2006 р., згідно якого оглянуто ділянку проїзної частини по вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе, з правої сторони в напрямку с.Крюківщина розташовано приватний сектор вулиці, з лівої сторони розташований ринок, кафе «Централ» та кафе ПП «ОСОБА_6» (а.с.5), протоколом про явку з повинною від 24.05.2006 р., у відповідності до якого ОСОБА_1 зізнався в скоєнні 25.04.2006 р. близько 01.00 години поблизу кафе «Централ» на вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе заволодіння мобільним телефоном «Нокіа-3410» у невідомого чоловіка, якому під час заволоДіння наносила удари невідома особа чоловічої статі на ім'я ОСОБА_3 та вимагала назвати код банківської картки (а.с.13), протоколом огляду та вилучення від 24.05.2006 р., згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа-3410» з сім-картою «ІЖС», яким він заволодів 25.04.2006 р. близько 01.00 години на вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе у невідомого чоловіка (а.с.14), випискою з медичної карти хворого ОСОБА_2, що з 26.04.2006 р. по 05.05.2006 р. він перебував на лікуванні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ретроградна амнезія, гематома лівої лицевої області (а.с.74-77), випискою № 974 з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2, що з 26.04.2006 р. по 05.05.2006 р. він перебував в стаціонарі Вишнівської міської лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ретроградна амнезія (а.с.78), висновком експерта № 363/Д від 22.09.2006 р., згідно якого з 25.04.2006 р. по 19.05.2006 р. ОСОБА_2. знаходився на лікуванні, при огляді у нього були виявлені наступні ушкодження: кровопідтік під лівим оком, струс головного мозку, які спричинені тупими предметами, за давністю можуть відповідати строку та могли утворитися при обставинах, що мали місце 25.04.2006 р. близько 01.00 години на вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе поблизу кафе «Централ» під час нанесення ОСОБА_2 ударів невідомою особою з метою заволодіння мобільним телефоном «Нокіа-3410» з сім-картою «Київстар», грошовими коштами в сумі 510,00 грн. та особистими документами ОСОБА_2, виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, утворення даних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного росту виключається (а.с.89-90). Доводи підсудного щодо невизнання ним своєї вини в скоєнні розбійного нападу тому, що він особисто не наносив удари потерпілому ОСОБА_2 та не забирав у нього грошові кошти та особисті документи, судом не приймаються до уваги, оскільки дії ОСОБА_1 та невстановленої досудовим слідством особи були об'єднані єдиним умислом, направлені на заволодіння чужим майном, належним ОСОБА_2 Підсудний ОСОБА_1 підтверджує, що погодився на пропозицію невстановленої досудовим слідством особи підійти до потерпілого, коли вони разом почули дзвінок мобільного телефону, крім того, під час нанесення невстановленою досудовим слідством особою тілесних ушкоджень потерпілому, підсудний ОСОБА_1 не вчиняв будь-яких дій, направлених на відвернення нанесення

3

ударів потерпілому, а спостерігав за цими подіями, після чого, скориставшись станом потерпілого, який лежав на землі на спині і не захищався від ударів, заволодів мобільним телефоном останнього, що свідчить про згоду ОСОБА_1 на скоєння розбійних дій відносно ОСОБА_2 разом з невстановленою досудовим слідством особою, а також про єдиний умисел підсудного та невстановленої досудовим слідством особи, направлений на заволодіння майном потерпілого. Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд визнає, що зібрані по справі докази свідчать про скоєння ОСОБА_1 25.04.2006 р. близько 01.00 годин поблизу кафе "Централ" по вул.Святоюр'ївській в м.Вишневе за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, дії яких були об'єднані єдиним умислом, з метою заволодіння чужим майном нападу на ОСОБА_2, поєднаного з насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я останнього, та виразилось в нанесенні ударів кулаками та ногами по тулубу та обличчю, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, у вигляді крововиливу під лівим оком, струсу головного мозку, та заволодіння мобільним телефоном «Нокіа-3410» зі стартовим пакетом «Київстар» вартістю 250,00 грн., грошовими коштами в сумі 510,00 грн., особистими документами на ім'я ОСОБА_2, всього майном на суму 760,00 грн., що належало ОСОБА_2 та знаходилось в кишенях одежі. Суд визнає, що вина підсудного в скоєнні злочину доведена повністю та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.187 ч.2 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного. При призначенні покарання підсудному суд враховує, що скоєний злочин відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, позитивні характеристики, відсутність судимостей, обставин, які обтяжують покарання, не виявлено, та з урахуванням сукупності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.187 ч.2 КК України, та не призначати додаткове обов'язкове покарання у вигляді конфіскації майна. Однак, приймаючи до уваги, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, враховуючи його позитивні характеристики, відсутність судимостей, молодий вік, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а також вислухавши думку потерпілого ОСОБА_2, який просить суд суворо не карати підсудного, суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 у відповідності до ст.28 КПК України не підлягає до задоволення з огляду на відшкодування заподіяної шкоди підсудним в заявленому потерпілим розмірі 760,00 грн.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа-3410», що переданий на зберігання ОСОБА_2, залишити ОСОБА_2.

В позові ОСОБА_2до ОСОБА_1 на суму 760,00 (сімсот шістдесят) грн. у відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.