Справа № 2-30/2010 р.                                                                                                                                                                                                  

У Х В А Л А

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року  Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді                         Біцюка А.В.,

при секретарі                                     Шадорській С.О.,

за участю :

прокурора                 Рудь Р.В., Кручко О.С.

представника позивача         Кириченко А.М.,

представника третьої особи     Ільницької І.С.

відповідача                                        ОСОБА_3,

представника відповідача         ОСОБА_4

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в смт. Казанка  цивільну справу за позовом прокурора Казанківського району Миколаївської області в інтересах Скобелевської  сільської ради Казанківського району Миколаївської області до ОСОБА_3 (третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – Казанківська районна державна адміністрація) про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

В С Т А Н О В И В:

    Прокурор в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Скобелевської сільської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – Казанківська районна державна адміністрація про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, просив визнати незаконним і скасувати рішення Скобелевської сільської ради № 21/6 від 30.01.2001 року «Про затвердження Проекту організації земельних ділянок (паїв), про передачу в приватну власність громадянам земельних ділянок (паїв), встановлення їх меж в натурі (на місцевості) та складання державних актів на право приватної власності на землю» в частині виділення ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі (на місцевості) в приватну власність; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, розміром 9,93 га, серії ІІ-МК № 042037 від 23.03.2001 року, виданого ОСОБА_3 Скобелевською сільською радою та скасувати запис № 177 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю по Скобелевській сільській раді; земельну частку (пай), розміром 9,93 га, якою користується ОСОБА_3 передати до земель резервного фонду Скобелевської сільської ради; стягнути з відповідача судовий збір.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що підстав для внесення ОСОБА_3  в додаткові списки осіб, яки мають право на отримання змелеьної частки (паю) не було, оскільки він ніколи не приймався в члени КСП «Колос». Також не було правових підстав для прийняття Скобелівською сільською радою рішення, на підставі якого отримано ОСОБА_3 державний акт та для видачі вказаного державного акту.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнав та просив провадження в справі закрити пояснивши, що справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а також зазначив, що в справі є достатньо доказів, які вказують на те, що ОСОБА_3 був членом КСП «Колос» і мав право на земельну частку (пай).

Представник третьої особи  Ільницька І.С., яка діє на підставі доручення, з позовним вимогами погодилась, вважала їх обгрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 10 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні"  встановлено, що Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.  

Згідно з підпунктом 4 пункту "а" частини 1 статті 38 вказаного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема,  звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування. В частині 10 статті 59  цього ж Закону зазначено, що Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду, від 16.04.2009, № 7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" зазначено, що "ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання"

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

Водночас, згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкту владних повноважень у випадках, встановлених законом.  

Крім того, Конституційний Суд України рішенням від 1 квітня 2010 р. у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (справа № 1-6/2010 № 10-рп/2010) ухвалив:  

- положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;  

- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;  

- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Пунктом 10 Статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином спір, переданий на розгляд суду в порядку цивільного судочинства є публічно-правовим спором, який належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.

УХВАЛИВ

Провадження в справі за позовом прокурора Казанківського району в інтересах Скобелівської сільської ради про визнання незаконним рішення Скобелівської сільської ради №21/6 від 30.01.2001 року «Про затвердження Проекту організації земельних ділянок (паїв), про передачу в приватну власність громадянам земельних часток (паїв), встановлення їх меж в натурі (на місцевості) та складання державних актів на право приватної власності на землю» в частині виділення ОСОБА_3 земельної ділянки в натурі (на місцевості) в приватну власність; визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_3 Скобелівською сільською радою та скасувати запис  №177 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю по Скобелівській сільській раді, закрити.

Роз’яснити позивачу, що він має право звернутись із адміністративним позовом до Казанківського районного суду Миколаївської області, як адміністративного.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом десяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Казанківського районного суду

Миколаївської області                         Біцюк А.В.