Справа № 2-434

2010 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

09 серпня  2010 року     Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

                     в складі:     головуючого             - судді Кордика С.В.

                       при секретарі             - Коль Н.О.

                     за участю:     позивачки             - ОСОБА_1

                        відповідача             - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований між ними 25 липня 1992 року Іллічівською сільською радою Совєтського району Автономної Республіки Крим за актовим записом № 17.   Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя між сторонами не склалося, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, в результаті чого, у сім'ї постійно виникали сварки та скандали. Фактичні шлюбні стосунки між сторонами припинені з грудня 2009 року, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства.   Позивачка вважає, що сім’я фактично розпалася і за таких умов шлюб зберегти неможливо. Суперечки про місце проживання дитини та розділ майна, що є спільною власністю подружжя, не має. З зазначених підстав ОСОБА_1 просить задовольнити заявлений позов та покласти витрати при реєстрації розірвання шлюбу на розсуд суду.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягала на розірванні шлюбу, вважає, що подальше сумісне життя між нею та відповідачем є неможливим. З  липня 2009 року між сторонами припинені фактичні шлюбні відносини,  з того ж часу  їх шлюб існує формально, сторони проживають кожний своїм життям, не ведуть спільного господарства, при цьому, відповідач не намагався  щось змінити, а, навпаки,  переїхав у гараж, в якому проживає тривалий час. На примирення вона категорично не згодна, оскільки, це на її думку, буде суперечити її інтересам та інтересам відповідача. Крім того, пояснила, що їх дочка вступила до вищого навчального закладу, у зв’язку з чим, після розірвання шлюбу, позивачка має намір виїхати  за межі району, змінивши місце праці  та місце проживання.

 Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши при цьому, що йому не зрозумілі причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу. Розповів, що багато разів намагався поговорити з дружиною, проте, вона  на примирення не погоджується. Крім того, зазначив, що шлюбні відносини між сторонами припинені не з липня, а з грудня 2009 року, при цьому відповідач бажає  примиритися з дружиною.  

Суд,  заслухавши сторони  та вивчивши матеріали справи, встановив:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1  з 25 липня 1992 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі . Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з позивачкою та суперечки про місце її проживання між сторонами не має.   Через розбіжності у характерах подружжя у сім’ї склалися обставини, що виключають можливість спільного проживання. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони проживають окремо. Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що сім’я розпалася, шлюб існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Примирення між ними неможливе. Вимог щодо розподілу майна, що є спільною власністю, не заявлено.

  Беручи до уваги, що шлюб – це сімейний союз чоловіка і жінки, який ґрунтується на їх вільній згоді і примушування до якого не допускається, а позивачка  зберегти сім’ю не бажає, враховуючи те, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.

  У відповідності до вимог ч.8 ст. 235   ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

  Як вбачається з матеріалів справи позивачка під час реєстрації шлюбу з відповідачем змінила дошлюбне прізвище  Шашель  на прізвище чоловіка - ОСОБА_1.

 У зв’язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_2 позивачкою  обрано прізвище – ОСОБА_1.

             Відповідно до вимог ст.115 Сімейного Кодексу України р ішення суду про розірвання шлюбу  після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення  відмітки в актовому записі про шлюб.  

 Враховуючі наведене, на підставі ст.ст. 104 ч. 2, 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 10, 57, 174 ч. 4, 208, 209, 212-215, 218, 223, 235 ЦПК України, суд,

В И Р I Ш И В:

           Позов ОСОБА_1   задовольнити.

           Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Іллічівською сільською радою Совєтського району  Автономної Республіки Крим за актовим записом за № 17 від 25 липня 1992  року, розірвати.

         ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2  привласнити  прізвище – ОСОБА_1.

         Рішення суду про розірвання шлюбу  після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення  відмітки в актовому записі про шлюб.  

          Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня проголошення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо  апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:                                                                   С.В. Кордик