Справа№1-344/2010р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

В  И  Р  О  К

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 липня 2010 року                                                                                                                                     м.Бровари

                     Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

                  головуючого – судді  Рабець М.Д.

          при секретарі – Єщенко О.І.

                  з участю прокурора – Лавренюка М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Бровари в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, маючого дочку, офіційно не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 тимчасово проживаючого в АДРЕСА_3 нагород інвалідності не маючого, невійськовозобов’язаного,  раніше не судимого в силу ст.89 КК України,-

у скоєні злочину, передбаченого ст.185ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

      Підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за таких обставин.  

      Судом визнано доведеним, що 13 червня 2010 року, приблизно о 5 год., підсудний ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи на території вокзалу станції Бобрик Південно-Західної залізниці, що в Броварському районі Київської області, з корисною метою вчинив таємне викрадення чужого майна в потерпілого ОСОБА_2, а саме, мобільного телефону «NOKIA-2310». вартістю 150 грн., з сім-картою оператора «Київстар» без грошей на рахунку, та запальничку, які для останнього цінності не представляють,  з місця скоєння  злочину зник,  викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Після скоєння даного злочину, приблизно о 6 год., на перегоні станцій Бобрик-Бровари Південно-Західної залізниці, працівниками ЛВ на станції Дарниця УМВС України на ПЗЗ підсудний ОСОБА_1 був  затриманий в електропотязі №659  сполученням «Ніжин-Київ», та доставлений до ЛВ на ст. Дарниця, що у м. Києві, де у присутності понятих, в нього виявлено та вилучено запальничку і вищевказаний мобільний телефон.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, а саме крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.

          Прокурором такі дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину у вчиненні крадіжки за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся. Пояснив, що дійсно вчинив крадіжку мобільного телефону в потерпілого ОСОБА_2, з яким перед цим розпивав спиртні напої. Зразу після крадіжки в електричці його затримали працівники міліції і він зізнався в крадіжці. За себе повідомив, що паспорт загубив роботу знаходить випадково, зараз працює на овощебазі, проживає тимчасово в знайомих, постійного місця проживання не має. Інших злочинів ніде не вчиняв і кримінальних справ стосовно нього в провадженні не має. В скоєному розкаюється більше злочинів вчиняти не буде.

              Підсудний ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши їх думку та роз’яснивши їм положення ст..299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права  оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ст..ст..299; 301-1 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного.

                Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення мобільного телефона потерпілого ОСОБА_2, тобто вчинив крадіжку і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.185ч.1 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

           При призначенні покарання  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

                Пом’якшуючими його відповідальність обставинами суд визнає – щире каяття, сприяння  розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, а також те, що має неповнолітню дитину.

                Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає  вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного, що він немає постійного місця проживання, мешкає там де знайде тимчасову роботу, паспорт загублений, а також те що він визнав свою вину та щиро в цьому розкаявся, як особа він не є небезпечною для суспільства, значних наслідків від скоєного не наступило, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе при призначенні йому покарання відповідно до ч.1ст.185 КК України у вигляді арешту, оскільки він офіційно не працює, немає реєстрації місця проживання, сплатити штраф не спроможний.

             Саме таке покарання, на думку суду, буде  достатнім для його виправлення  та попередження нових злочинів.

          Цивільний позов по справі не заявлявся.

          Речових доказів по справі немає.

          Виходячи з викладеного та керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В :

               ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді арешту  на строк 1 (один )  місяць.

    До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу  підписку про невиїзд з постійного місця проживання змінити на взяття під варту  і утримувати його в Чернігівському СІЗО  ДД ВП України в Чернігівській області до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту із залу суду.

      Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 28 липня 2010 року .

      Речові докази по справі – відсутні.

      Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися – не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

                       В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

                 Суддя                                               М.Д.Рабець