ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 серпня 2010 р.                                                                                    № 17/150  

                    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргиДержавного автотранспортного підприємства "Алкон-Авто",

      місто Київ

напостанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.10

у справігосподарського суду міста Києва №17/150

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка"

доДержавного автотранспортного підприємства "Алкон-Авто"

простягнення 10 343,95грн.

за участю представників сторін:

від ЗАТ "Українсько-російська АСК "Авіоніка" –не з'явилися;

від Державного автотранспортного підприємства "Алкон-Авто" – не з'явилися.

                                         Рішенням господарського суду міста Києва (суддя: Удалова О.Г.) від 23.12.09 позов задоволено.

Київський апеляційний господарський суд (судді: Кондес Л.О., Авдеєв П.В., Нєсвєтова Н.М.) переглянув вказане рішення і постановою від 30.03.10 залишив його без змін.

В касаційній скарзі Державного автотранспортного підприємства "Алкон-Авто" ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.03.10 та рішення господарського суду міста Києва від 23.12.09 у справі №17/150 та припинення провадження у справі, оскільки, на думку скаржника вказаний спір не підлягає розгляду в господарських судах.

Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України,

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка" заявлено позов до Державного автотранспортного підприємства "Алкон-Авто" про відшкодування завданих збитків в порядку регресу на суму 10 343,95грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що він на підставі договору від 08.11.2005р., як страховик, сплатив страхувальниці, ОСОБА_1, 10 005,92грн. страхового відшкодування та сплатив 338грн. за отримання експертного висновку щодо розміру збитків, заподіяних власнику автомобіля NISSAN Primera держномер НОМЕР_1, що належить страхувальниці, і який був пошкоджений в наслідок ДТП, що сталася 25.09.2006р. за участю автомобіля КАМАЗ-5410, державний номер АА4236АЕ, який належить  відповідачу і водій, що керував вказаним автомобілем згідно рішення Оболонського райсуду міста Києва від 26.10.2006р. у справі №3-32638/2006 був винуватцем цієї дорожньо-транспортної пригоди.

          Приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд міста Києва, з висновком якого погодилась і апеляційна інстанція, виходив з того, що КАМАЗ-5410 держ. номер АА4236АЕ належить відповідачу, тому  він як власник джерела підвищеної небезпеки на підставі ст. 1187 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати шкоду, завдану цим автомобілем.

          Право позивача на заявлення такого позову обгрунтоване ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Твердження позивача про те, що в даному випадку відповідачем повинен бути водій, який був за кермом автомобіля КАМАЗ-5410 держ. номер АА4236АЕ, оскільки вказана особа не була у трудових відносинах з підприємством (відповідачем у справі) і підприємство не знає як у згаданого водія опинився ключ від цього автомобіля, є помилковим.

          Відповідно до ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану  шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

          Як вбачається з матеріалів справи відповідач таких доказів не надав.

Крім того, слід зазначити, що безвідповідальне ставлення відповідних посадових осіб до своїх службових обов'язків не звільняє підприємство від обов'язку відшкодувати завдані збитки.

Безпідставне посилання скаржника і на те, що даний спір не підвідомчий господарським судам, оскільки за предметом  спору та суб'єктним складом вказаний спір відповідно до ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України підвідомчий саме господарським судам.

За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2010р. у справі №17/150 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Державного автотранспортного підприємства "Алкон-Авто" - без задоволення.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань

СуддяЛ.В. Ковтонюк

СуддяВ.В. Чабан