Справа №2-113/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007р. Світловодський міськрайоний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді Безсмолого Є.Б. при секретарі Судимі І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Салон Красуня" про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, компенсації втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ТОВ "Салон "Красуня" грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 239,31 грн., та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 3.02.2005р. по день ухвалення рішення виходячи із суми 256 грн. середньомісячного заробітку.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, враховуючи, що в січні 2006 року її заробітна плата становила 262 грн., просить суд стягнути з відповідача з ТОВ"Салон" Красуня" на її користь грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 239,31 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 30,58 грн., та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 03.02.2005р. по день ухвалення судового рішення виходячи із середньомісячного заробітку в сумі 256 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач та її представник зазначили, що 02.02.2005 року ОСОБА_1 було звільнено з підстав передбачених п.4 ст.40 КЗпП України. При звільненні позивача з роботи відповідач не виплатив всі належні суми при звільненні, в тому числі грошову компенсацію за невикористану відпустку. На неодноразові звернення позивача до керівництва ТОВ "Салон "Красуня" про надання щорічної відпустки в 2004 році відповідач не реагував, при повторному зверненні про надання щорічної відпустки в січні 2005 року керівництво не видало відповідного наказу.
В судовому засіданні позивач і представник позивача заявлений позов підтримали, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому пояснили суду, що відповідачем порушено трудові права ОСОБА_1, оскільки їй не було при звільненні виплачено всіх належних сум. ТОВ "Салон "Красуня" відмовляється надати довідку про заборгованість по заробітній платі, в зв"язку з чим позивач визначає розмір заборгованості , виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Заборгованість по заробітній платі в сумі 236.90 грн була стягнута з відповідача, та перерахована поштовим переказом,лише після отримання товариством припису прокурора. ОСОБА_1 не скористалася правом на щорічну відпустку за період роботи за 2004-2005рік, також їй не виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.
В судове засідання представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи , не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Дані правовідносини регулюються трудовим законодавством.
Позивачка працювала у ТОВ "Салон "Красуня" на посаді жіночого перукаря з 28
червня 1996 року по 02 лютого 2005 року і на підставі наказу №2 від 2.02.2005р. була звільнена з посади жіночого перукаря за ст.40 ч.4 КзпПУ/а.с.10-11/.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово зверталася до керівництва ТОВ "Салон "Красуня"про надання їй щорічної відпустки за 2004р. Не дивлячись на ці обставини керівництво товариства не видало відповідного наказу і звільнило позивача 2.02.2005р. з посади жіночого перукаря, отже ОСОБА_1 правом на щорічну відпустку не скористалася(а.с. 4-7).
Згідно ч.І ст. 83 КЗпП України, при звільненні працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Зазначені обставини і вимоги ст. 24 Закону України "Про відпустки" свідчать про те, що в суму виплат, що належать позивачу при звільненні необхідно включити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка не відбула щорічну відпустку за 2004 рік, а тому їй необхідно виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку сумі 239 грн. 31 коп.
У відповідності до ст. 117 КЗпП України, підлягає стягненню компенсація у розмірі середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, що в даному випадку складає 256 грн.
Розрахунок всіх належних позивачці сум встановлений в розрахунку аудитора від 07 серпня 2006 року , який міститься в матеріалах справи (а.с.30-31).
При цьому документів, що підтверджують суми нарахованої заробітної плати у 2004-2005р. не надано, тому для розрахунків застосовувалась заробітна плата встановлена рішеннями Світловодського міськрайсуду від 29.03.2005р. Та від.9.11.2005р. /а.с.17-19;35-36/, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком аудитора від 7.08.06р.
Крім того, суду також відповідачем не надано доказів, що підтверджують суми нарахованої заробітної плати для визначення суми компенсації за невикористану відпустку.
Виходячи із середнього місячного заробітку 256 грн. з 2.02.2006р. станом на ухвалення судом рішення становить: (256грн.за Імісяць) X (на 23 місяці)= 5888 грн. + (середньоденна 12,19 грн.Х на 21 робочий день-255,99 грн) - 6143,99 грн.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача в письмовому запереченні в частині виплат позивачу всієї заборгованості по коштам і що оплата праці на ТОВ "Салон Красуня" залежить від норм виробітку. Таке ствердження судом не підтверджується матеріалами справи і до уваги судом не приймається, оскільки відповідачем не надано суду письмових доказів, що на підприємстві встановлена не погодинна оплата праці і що позивач знаходилася у відпустці за 2004рік або отримала компенсацію по відпустці.*
При цьому суд не погоджується із позовними вимогами позивача в частині компенсації втрати частини грошових доходів в зв"язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до розрахунку аудитора в сумі 30 грн.58 коп., оскільки Постановою КМ України від 21 лютого 2001 р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", грошові виплати по відпустці компенсації не підлягають.
Крім того, всі виплати по коштам позивач отримує за рішеннями суду, які були залишенні в силі Апеляційним судом Кіровоградської області /а.с. 17-21,35-3 8/.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за
зверненням осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51 грн та на користь ТУ ДСА у Кіровоградській області 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 24 Закону України "Про відпустки", Постановою КМ України від 21 лютого 2001 р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати ст.ст. 83, 116-117 КЗпП України, ст.ст. 88, 213 - 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ "Салон "Красуня" на користь ОСОБА_1, 239грн.31 коп грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та 6 143грн.99коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, а всього 6383грн. 30коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.00 коп. та на користь ТУ ДСА України в Кіровоградській області витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 7,50 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана через Світловодський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження.