ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.07.10 р. Справа № 13/126
Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.
при секретарі судового засідання Третяк А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луцьк, Волинська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К”, м.Єнакієве, Донецька область
про стягнення 7560грн. 86коп.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: Євсєєва І.В., довіреність від 05.01.2009р. – провід.юрисконсульт
Фізична особа-підприємць ОСОБА_1 м.Луцьк, Волинська область звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К”, м. Єнакієве, Донецька область про стягнення 7560грн. 86коп., в тому числі: заборгованість за договором-згодою №1262/09 (УП) на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні у розмірі 7200грн.00коп., 3% річних у сумі 94грн.46коп., інфляційних витрат у розмірі 266грн. 40коп.
В обґрунтування вимог позову посилається на договір-згоду №1262/09 (УП) на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні від 16.11.2009 року, транспортне-замовлення №0379.12.09 від 24.12.2009 року, транспортне-замовлення №0354.12.09 від 23.12.2009 року, акт №ОУ-0000131 здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт №ОУ-0000132 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2010рік, претензію від 24.02.2010 року, претензію від 30.04.2010 року.
В якості правової підстави позову посилається на статті 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Позивач у судові засідання не з’являвся, проте звертався з письмовими клопотаннями розглянути справу без участі представників позивача на підставі представлених оригіналів доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Через канцелярію суду 26.07.2010р. позивач направив суду клопотання від 23.07.2010 року, у якому в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення 3% річних у розмірі 78грн.41коп., інфляційні нарахування у розмірі 202грн.83коп., сума боргу залишилась незміною та складає 7200грн.00коп.
З огляду на викладене, суд приймає заявлені зміни та розглядає остаточні вимоги - про стягнення основної суми боргу у розмірі 7’200грн. 00коп., 3% річних у розмірі 78грн.41коп. та інфляційних нарахувань у розмірі 202грн.83коп.
Відповідач у судовому засіданні 29.07.2010 року підтримав відзив на позовну заяву, за змістом якої визнає основний борг у розмірі 7200грн. за договором №1226/09(УП) від 16.11.2009року, проте з посиланням на п. 3.9, п. 6.1 договору вважає, що розрахунок 3% річних зроблений позивачем невірно за причин невірного початку відліку днів прострочки. З урахуванням зауважень, товариство визнає 3% річних у розмірі 78,41 грн., витрати від інфляції у сумі 202,83грн., просить держмито стягнути солідарно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Між сторонами 16.11.2009р. укладений договір-згода № 1262/09 (УП) (далі-договір), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Мединський і К”, м. Єнакієве (Експедитор) діючи від імені та за рахунок коштів третьої сторони – замовника, залучає фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 м.Луцьк (Перевізника) для доставки вантажів автомобілями в міських, міжміських сполученнях, Перевізник доставляє заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор оплачує послуги Перевізника з коштів, що поступили від заказника на узгоджених договором умовах (п.1.1 договору).
Пунктом 1.2. договору № 1267/09 від 15.10.2009р. (далі – договір) передбачено, що всі суттєві умови перевезення обумовлюються в заявці, яка є невід’ємною частиною договору.
Перевізник після прийняття заявки до виконання зобов’язаний підписати її, доставити вантаж за адресою, вказаною у заявці та товарно-транспортній накладній, здати вантаж вантажоотримувачу, проставивши на вантажосупроводжуючих документах відповідні позначки, які підтверджують отримання вантажу вантажоотримувачем, вказаним у заявці та товаросупроводжувальних документах (п. 3.1 договору).
Відповідно до п.6.1. договору, Експедитор здійснює оплату послуг Перевізника із коштів, які надійшли від „Замовника”, за відрахуванням експедиторської винагороди, впродовж 14-ти банківських днів з моменту отримання від Перевізника усіх необхідних документів, вказаних у п.п.3.9 договору, а саме: копії товаротранспортної накладної, оригіналу акту виконаних робіт, оригіналу рахунку та оригіналів інших документів, підтверджуючих перевезення, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ або про оплату єдиного податку, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця, ліцензії на здійснення відповідного виду господарської діяльності.
У виконання умов договору між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ „Мединський і К” 23.12.2009р. укладене транспортне замовлення №0354.12.09, за яким позивач взяв на себе зобов’язання здійснити перевезення вантажу за маршрутом м.Макіївка-смт.Велика Дим’ярка, Київська область, а відповідач оплатити транспортні послуги. Сторони домовились, що вартість послуг перевізника за зазначеним перевезенням складає 3600грн.00коп. з ПДВ. Також між сторонами 24.12.2009р. укладене транспортне замовлення №0379.12.2009р. за яким позивач взяв на себе зобов’язання здійснити перевезення вантажу за маршрутом м.Макіївка-с.Мартушівка, Київська область, а відповідач оплатити транспортні послуги. Сторони домовились, що вартість послуг перевізника за даним маршрутом складає 3600грн.00коп. з ПДВ.
Замовленнями передбачені умови сплати послуг, а саме, оплата здійснюється впродовж 14 банківських днів після отримання оригіналів документів: вантажотранспортної накладної, видаткової накладної, рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання по перевезенню вантажів позивач здійснив у повному обсязі, що підтверджується двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000131, №ОУ-0000132, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи. Проте позивач посилається на те, що відповідачем вартість послуг не сплачена.
На захист своїх інтересів позивачем були направлені на адресу відповідача претензії від 24.02.2010р. та від 30.04.2010р.з вимогами сплатити заборгованість протягом 7 днів, однак вимоги залишені без задоволення, що примусило перевізника звернутися до суду з позовом про примусове стягнення боргу.
Зважаючи на те, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання ст.ст. 908-928 Цивільного кодексу України.
Відповідно ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений ій другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Отже, відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав, більш того факт наявності заборгованості підтверджений відповідачем.
З огляду на викладене, з урахуванням наданих сторонами документів та доказів, відповідач своїх зобов’язань за договором перевезення належним чином не виконав, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 7200грн.00коп.обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив:
- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 202грн. 83коп. не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення і по дату погашення боргу/подання позову включно, а отже підлягає стягненню з Відповідача;
- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення і по дату погашення боргу/подання позову включно, не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже – підлягає стягненню у сумі 78грн. 41коп.
З огляду на викладене, з урахуванням наданих сторонами документів та доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у загальному розмірі 7481грн.24коп.
Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Луцьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединськиий і К”, м. Єнакієве, Донецька область про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу у розмірі 7200грн.00коп., 3% річних у розмірі 78грн.41коп., інфляційних нарахувань у сумі 202грн.83коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединськиий і К”(86422, Донецька область, м.Єнакієво, пр.Горняків, б.42, ОКПО 32276975) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1) заборгованість 7200грн.00коп., 3% річних у розмірі 78грн.41коп., інфляційних нарахувань у сумі 202грн.83коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединськиий і К”(86422, Донецька область, м.Єнакієво, пр.Горняків, б.42, ОКПО 32276975) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1) у відшкодування витрати по сплаті держмита у сумі 100грн.93коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах у сумі 233грн.51коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 29.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 03.08.2010р.
Суддя