ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2006 р. Справа № 19/157
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Тимошенко О.М. за участю секретаря судового засідання помічника судді Літвищенко А.А. розглянув справу
За позовом Прокурор Володимирецького району в інтересах держави в особі Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача Підприємство Полицької виправної колонії 76
про стягнення в сумі 9600 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача –Варенюк Т.Ж.;
від відповідача–Микитюк О.Я., Бортнік С.О.
від органу прокуратури - Сінкевич О.П.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 9600 грн. 00 коп. санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2005р.
Відповідач відзиву на позов не подав. В судовому засіданні проти вимог позивача заперечив, мотивуючи тим, що на підприємстві не можуть працювати інваліди, оскільки за специфікою використовується праця ув'язнених, а відтак інші наймані працівники мають бути відповідно атестовані. Тому, за штатним розписом не передбачається будь-яких місць для працевлаштування інвалідів. Просить в позові відмовити.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
ВСТАНОВИВ:
що згідно із звітом Підприємства Полицької виправної колонії № 76 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форми №10-П) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році складала 44 особи; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві –2 особи, а працюючих інвалідів –штатних працівників –0. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 4800 грн. 00 коп.
Звіт підписано 25.01.2006р. керівником та головним бухгалтером Підприємства Полицької виправної колонії № 76, скріплено відбитком печатки підприємства.
Вважаючи, що на підприємстві у 2005р. не було працевлаштовано двох інвалідів, - позивач нарахував 9600 грн. 00 коп. санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції із змінами станом на 05.07.2001р., надалі в тексті Закон) –для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця. Стаття 20 Закону встановлює, що підприємства з середньообліковою чисельністю штатних працівників від 8 до 15 осіб, незалежно від форм власності і господарювання, на яких кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, - щороку сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалів тексті –органи працевлаштування інвалідів).
Відповідно до п.14 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” (надалі в тексті –Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995р. №314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, - підприємства (об’єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до пп. 3 пункту 4 та пп. 3 пункту 5 зазначеного Положення –Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для правцевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідач не подав суду доказів створення у 2005 році двох робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також доказів сплати штрафних санкцій. Окрім того, відповідачем не доведено суду та не підтверджено належними доказами факту неможливості використання на підприємстві праці інвалідів із врахуванням специфіки добору працівників та роботи підприємства.
З урахуванням вищевикладеного, позов обгрунтований, підлягає задоволенню в сумі 9600 грн. 00 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі п.3 ч.3 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись ст. 94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задоволити.
Стягнути з Підприємства Полицької виправної колонії № 76 (с. Іванчі, Володимирецький район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 08680715), р/р 260043022407 в Ощадбанку, МФО 333368 на користь Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Замкова, 10а/1, м. Рівне ), р/р 31212230500002 в ОУДК в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 22586331 - 9600 грн. 00 коп. штрафних санкцій.
Стягнути з Підприємства Полицької виправної колонії № 76 (с. Іванчі, Володимирецький район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 08680715), р/р 260043022407 в Ощадбанку, МФО 333368 в дохід державного бюджету 96 грн. 00 коп. судового збору (державного мита).
Видати виконавчі листи після набрання постановою законної сили.
Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Тимошенко О.М.
Постанова підписана "15" серпня 2006 р.