Справа №2-605/07 

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007 року

Гагарінській районний суд м. Севастополя в складі: Головуючого-судді Нестерук В.В.

при секретарі - Массалабової Л.Ю., Марочкиної Ю.В., Чевичелової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Торговий дім „Ласуня" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому пояснив, що з 11 квітня 2005 року він працював на посаді торгового представника та по внутрішньому сумісництву на посаді водія в Севастопольському відділенні ІНФОРМАЦІЯ_1. На початку березня 2006 року він подав заяву про звільнення з роботи за угодою сторін з 9 березня 2006 року. У зв'язку з відсутністю згоди на звільнення позивач відпрацював 2 тижні до 21 березня 2006 року, після чого перестав виходити на роботу. Проте відповідач до теперішнього часу не видав йому трудову книжку і відмовляється виплатити розрахунок при звільненні.

З цих підстав позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 24 березня по 10 червня 2006 року, зобов'язати відповідача внести в трудову книжку виправлення по термінах роботи в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11 квітня 2005 року по 10 червня 2006 року, зобов'язати ТОВ "торговий дім "Ласуня" внести в трудову книжку відповідні записи про роботу по внутрішньому сумісництву за вищезгаданий період, стягнути з відповідача на користь позивача заробітну платню (торгового представника і водія) за лютий і березень 2006 року та невикористані дні відпустки (9 календарних днів) з урахуванням індексації на день розрахунку, стягнути з відповідача компенсацію за затримку остаточного розрахунку при звільненні - середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, зобов'язати відповідача провести виплату цих сум з урахуванням компенсації за затримку на день фактичного розрахунку, зобов'язати відповідача провести розрахунок всіх цих сум і перевести всі ці суми поштовим переведенням на адресу позивача.

У судовому засіданні позивач і його представник повністю підтримали свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні попросила суд відмовити в задоволенні позову, оскільки знаходить його незаконним і необгрунтованим. Крім того вона пояснила, що позивач був звільнений з роботи 23 березня 2006 року згідно наказу НОМЕР_1 від 23.03.2006 року. Для видачі позивачу трудової книжки в день звільнення до м. Севастополя виїхав заступник директора з комерційних питань Бобровській О.А. Проте цього дня позивач відмовився від ознайомлення з наказом НОМЕР_1 та від отримання трудової книжки, про що було складено відповідний акт. При звільненні позивачу була нарахована заробітна плата в сумі 214 гривень 82 копійки. Проте ця сума не була видана позивачу оскільки у нього була заборгованість за одержаний в підзвітну суму товар. Тому ця сума була згідно відповідного наказу з нього була утримана. В даний час ніякої заборгованості по заробітній платі у підприємства перед відповідачем немає. Тому представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позову в повному обсязі.

По справі були допитані свідки: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3, підтвердили заперечення, подані до суду відповідачем. Свідчення свідка ОСОБА_4 суд не може взяти до уваги, оскільки вона по даному спору нічого не пояснила, а пояснила лише обставини свого звільнення, які до даної справи ніякого відношення не мають. Свідок ОСОБА_6 в суді пояснив, що він з позивачем 23 березня 2006 року був в м. Харкові. Проте такі свідчення свідка спростовуються матеріалами справи і тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Суд, вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, вказаних вище свідків, вивчивши матеріали справи вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, оскільки вважає що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду і навпаки, заперечення відповідача знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді.

 Так в справі дійсно є заява позивача від 9.03.2006 року в якому він просить його звільнити за власним бажанням. На даній заяві стоїть резолюція керівництва відповідача про його звільнення з ' 23.03.2006 року. У справі також є копія наказу НОМЕР_1 від 23.03.2006 року згідно якого п.п. 2.2 позивача було звільнено за власним бажанням з 23 березня 2006 року по ст. 38 КЗпП України. На зазначеній копії стоїть відмітка про те, що позивач відмовився ознайомиться з наказом згідно акту від 23.03.2006 року. Крім того в до матеріалів справи долучено акт від 23.03.2006 року, складений працівниками підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_3 про те, що позивач о 15-00 23.03.2006 року в приміщенні офісу за адресою: м. Севастополь вул. Токарева, 6а, відмовився від ознайомлення з наказом НОМЕР_1 про його звільнення а також відмовився від отримання трудової книжки. У справі є документи підтверджуючі виїзд ОСОБА_7 у відрядження до м. Севастополя для вручення йому трудової книжки і ознайомлення з наказом про звільнення на 23.03.2006 роки. Крім того, в справі є довідка про те, що за березень 2006 року позивачу була нарахована зарплата в сумі 214 гривень 82 копійки, яка була внесена в рахунок погашення боргу за товар, одержаний ним раніше. У справі є наказ НОМЕР_2 від 5.01.2006 року згідно якого керівник ТОВ "торговий дім "Ласуня" М.Р. Василецкий наказав бухгалтерії стягнути з працівників, що мають заборгованість перед підприємством суму боргу, якщо вони є матеріально-відповідальними особами. Крім того в справі є заява позивача від 16.01.2006 року та наказ НОМЕР_3 від 23.01.2006 року згідно якого в 2006 році позивачу була надана відпустка з 23.01.2006 року по 6.02.2006 роки за весь період його роботи на підприємстві.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір було вирішено на користь відповідача, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне віднести судові витрати у вигляді судового збору на рахунок держави. Проте, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО гривень оскільки він не звільнений від їх сплати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України „Про оплату праці", положенням „Про порядок компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати", ст.ст. З, 5, 10, 14, 57-59, 159, 208, 209, 212-214,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ „Торговий дім „Ласуня" про стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки з 24 березня 2006 року по 10 червня 2006 року, про зобов'язання внести в трудову книжку виправлення по строкам роботи в ТОВ ТД „Ласуня" с 11 квітня 2005 року по 10 червня 2006 року та про найменування посади відповідно до класифікатора професії, про стягнення заробітної плати за лютий і березень, стягнення компенсації заробітної платні за весь період роботи, про стягнення компенсації за затримку кінцевого розрахунку при звільнені -середній заробіток за весь час затримки по час фактичного розрахунку, про зобов'язання виплати усіх вказаних сум с розрахунком компенсації за час затримки на час фактичного розрахунку, зобов'язання ТОВ ТД „Ласуня" надати розрахунок усіх цих сум та про зобов'язання перерахувати ці суми шляхом переведення на поштову адресу позивача: м. Севастополь вул. Марінеско буд.14 кв.57 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень. Інші судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя. Заява про апеляційне оскарження подається до Апеляційного суду М.Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Гагаринский районний суд М.Севастополя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК УКРАЇНИ.

Рішення винесено і надруковано власноручно в єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.