Судове рішення #10467911

                                              Справа № 2-а-68/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

29 липня 2010 року                                          Міловський районний суд Луганської області

у складі:     головуючого  - судді                     Шовкуна В.О.,

при секретарі                                 Шевчук О.В.,

за участі позивача                                     ОСОБА_1

представника відповідача           Ковальова С.С.

                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Мілове адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся Позивач із адміністративним позовом в якому просить скасувати         постанову про адміністративне правопорушення та відшкодувати щза рахунок держави матеріальну шкоду.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що  07 квітня 2010 року головним спеціалістом, держінспектором відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону Державної екологічної інспекції у Луганській області Ковальовим Сергієм Сергійовичем, на підставі Акту перевірки виконання природоохоронного законодавства від 31 березня 2010 року було винесено постанову №001042, відповідно до якої на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1156,00 гривень.

Не маючи юридичних пізнань, а підприємство не має на даний момент юриста, він сплатив штраф у розмірі 1156,00 грн. у строк, встановлений постановою.

Зазначене накладення штрафу Позивач вважає неправомірним, постанову про накладення адміністративного стягнення такою, що має бути скасована, а він відповідно до ст. 56 Конституції України має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб за наступних підстав: Загальні положення:  КП «Міловетепло» не має на балансі основних засобів, земельних ділянок та техніки. З 09.10.2009 року підприємство не є управителем якого б то не біло виробничого устаткування та майна. підтвердженням цього факту є Акт приймання-передачі від 09.10.2009 року. Тому згідно ст. 251 КАС України докази моєї причетності до цього адміністративного порушення відсутні; Земельні відносини: не будучи власником майна КП «Міловетепло» не має права урегульовувати земельні питання під чужими спорудами. Атмосферне повітря: виробнича діяльність підприємства припинена рішенням Міловської селищної ради від 03.12.2009 року за №28/445 ще у 2009 році та не може взяти дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 2010 рік без атестації введеного в дію обладнання, відсутності документів, підтверджуючих право власності. управління чи оренди; поводження з відходами: документація на отримання дозволу на поводження з промисловими та побутовим відходами КП «Міловетепло» підготовлена, але після припинення виробничої діяльності і виведення з управління виробничого обладнання та майна підприємство не має законно-урегульованих майна та території для розміщення відходів.

Згідно Постанови КМУ від 21.05.2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року» Державна екологічна інспекція мала приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових та адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів» За 30 діб до 31.03.2010 року ніяких приписів підприємство не отримувало.

31 травня 2010 року головним спеціалістом, держінспектором відділу екологічного контролю по Лисичанському регіону Державної екологічної інспекції у Луганській області Ковальовим С.С., на підставі Акту перевірки виконання природоохоронного законодавства від 27 травня 2010 року було винесено постанову №002701 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої на мене було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн..

Зазначене накладення штрафу вважаю неправомірним, а Постанову такою, що має бути скасована, так як по-перше - згідно ч. 7 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» визначає покарання посадових осіб у виді позбавлення премій цілком або частково; по-друге – відповідь про виконання припису від 31 березня 2010 року не могла бути складена з наступних підстав: КП «Міловетепло» отримало припис після 31.03.2010 року, що означало після завершення виробничої діяльності по виробництву теплової енергії та займається тільки адміністративною діяльністю по дебіторських та кредиторських операціях. Жодного договору по наступній діяльності у 2010 році не було складено. Також припинена подача води та газу; не будучи власником майна, КП «Міловетепло» не має права урегульовувати земельні питання під чужими спорудами, виробнича діяльність підприємства припинена рішенням Міловської селищної ради від 03.12.2009 року за №28/445 ще у 2009 році. Виробнича діяльність підприємства припинена 31.03.2010 року на момент складання припису, обладнання виведено з експлуатації, не пролонговані договори на поставку енергоносіїв. КП «Міловетепло»  не може взяти дозвіл на викиди забруднених речовин в атмосферне повітря на 2010 рік без атестації введеного в дію обладнання відсутності документів, підтверджуючих право власності чи оренди, документація на отримання дозволу на поводження з промисловими та побутовим відходами КП «Міловетепло» підготовлена, але після припинення виробничої діяльності і виведення з управління виробничого обладнання та майна підприємство не має законно-урегульованих майна та території для розміщення відходів.

Таким чином Позивач стверджує, що дії головного спеціаліста, держінспектора з екологічного контролю Ковальова С.С. були незаконними, так як згідно ст. 7 КпАП України «ніхто не може бути підданий впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом».

    За час свого існування підприємство жодного разу не заподіяло шкоди природному навколишньому середовищу. Усі звіти та податки, що стосуються навколишнього середовища КП «Міловетепло» проводило вчасно незважаючи на те, що підприємство не є управителем або власником майна з 09.10.2009 року. Також КП «Міловетепло» уклало договір з ТОВ «Зефір» на отримання необхідного пакету документів по екології та підготовило пакет документів на отримання дозволу на погодження з відходами.  Після передачі майна ЛОК СТП «Луганськтеплокомуненерго» 09.10.2009 року усі ці діяння втратили сенс. 03.12.2009 року виробнича діяльність підприємства була припинена рішенням Міловської селищної ради «28/445. КП «Міловетепло» не має на балансі виробничого обладнання, нерухомого майна та техніки до теперішнього часу, однак після передачі підприємства на баланс «Луганськтеплокомуненерго» утратило свій сенс.

За таких умов Позивач вважає, що у його діяннях відсутній склад правопорушення.

Під час розгляду справи у судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги. Позивач відмовився від відшкодування на його користь за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконним діями органів Державної екологічної інспекції у Луганській області.

У судовому засіданні  ОСОБА_1 свої позовні вимоги повністю підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача Ковальов С.С. позов не визнав у повному обсязі, оскільки це не відповідає дійсності. Пояснив, що Позивач не надав ніяких документів,особисто написав про те, що він керував авто здійснив обгін на перехресті, з порушенням згоден. Ніхто на нього не здійснював впливу.

 

Провадження у справі про адміністративне правопорушення проведено відповідно до вимог глав 18-19, 21-22 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами адміністративної справи доказана вина правопорушення, скоєного позивачем ОСОБА_1 і його законно і обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому підстав для задоволення позову немає і суд відмовляє в задоволенні позову за необґрунтованістю.

Суд вважає, що Позивач відповідно до вимог ст.ст.11, 71 КАС України не надав суду доказів про те, що він не скоював вищевказаного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12,  86, 159-163, 186 КАС України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та відшкодування матеріальної шкоди відмовити.  

           Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Міловського районного суду  протягом десяти днів з дня  її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом  направлення її через Міловський районний суд. Одночасно  копія апеляційної скарги направляється апелянтом до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація