УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-153/10.

ПОСТАНОВА

      Іменем   України

24 червня  2010 року                                 м. Житомир.

Суддя апеляційного суду Житомирської області Велидчук В.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови судді Любарського районного суду Житомирської області від 18 травня 2009 року, якою

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця с. Меленці Любарського району, непрацюючого, визнано винним у вчиненні правопорушення відповідальність за яке передбачено ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 визнано винним у тому , що він 14 травня 2009 року біля 09 год., в домогосподарстві громадянина ОСОБА_2 розташованого в с. Меленці Любарського району Житомирської області, безпричинно висловлювався нецензурним словами на адресу останнього.

В заяві ОСОБА_1 ставиться питання про поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови судді. Посилання на те, що ?. в результаті неналежного реагування адвокатом, суддею, прокурором та слідчим та не проявлення ними ініціативи з метою скасування постанови судді, він втратив термін на її оскарження”. Крім цього, ОСОБА_1 посилається на матеріальну скруту та зайнятість в розгляді кримінальної справи про обвинувачення його у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобі, а також на те, що його захисник, певний час був зайнятий у виборчій кампанії Президента України в якості голови виборчої дільниці .

Вислухавши думку ОСОБА_1 який підтримав доводи заяви, при цьому пояснив, що факт скасування вищезазначеної постанови йому потрібно для використання, як доказу його невинності у кримінальній справі щодо нього, міркування захисника про те, що зайнятість у виборчій кампанії Президента України та участь у розгляді кримінальної справи перешкоджали своєчасній подачі апеляції, і лише після направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на додаткове  розслідування, було прийнято ними( ОСОБА_1 та захисником) рішення про оскарження вищезазначеної постанови суді, перевіривши справу, та проаналізувавши доводи заяви, вважаю, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

За правилами ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 після відбуття адміністративного арешту строком 5 діб ,не був позбавлений можливості оскаржити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Проте, не зробив цього.

Далі, отримавши постанову судді Любарського районного суду Житомирської області від 18 травня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності,  ОСОБА_1( за наявності захисника) на протязі 6-ти місяців апеляційну скаргу не подавав.

Вважаю, що вищезазначені ОСОБА_1 обставини ( за наявності захисника), не перешкоджали йому своєчасно ( навіть після отримання копії постанови) подати апеляцію на постанову судді.

За таких обставин, вважаю, що поважних причин, з яких ОСОБА_1 порушив строк на опротестування постанови судді першої інстанції, не встановлено.

Оскільки строк на апеляційне оскарження постанови судді ОСОБА_1 пропустив без поважної причини, підстав для задоволення його заяви про  поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції, немає.

Керуючись ст.294 КПК України, -

постановив:

Відмовити  ОСОБА_1  в задоволенні його клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді Любарського районного суду Житомирської області від 18 травня 2009 року щодо нього.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: