Справа № 22ц-3091/2010 Головуючий у 1інст. – Косач І.А.
Доповідач – Страшний М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
Головуючого-судді – Хромець Н.С.,
Суддів – Страшного М.М., Острянського В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 27 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В :
Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради щодо виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2009 роки в меншому розмірі, ніж передбачено ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов’язано відповідача зробити перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2009 роки згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Стягнуто з відповідача на користь позивача 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. віднесено за рахунок держави.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне, необ’єктивне з’ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт наполягає на тому, що фінансування щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2009 роки та виплата її, в тому числі і позивачу, здійснювалось в порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за рахунок коштів, виділених на ці потреби з Державного бюджету України на відповідний рік. Також апелянт вказує, що видатки на програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюються у встановленому порядку в межах обсягів призначень, передбачених у Державному бюджеті, а Управління є лише посередником між державою, що надає допомогу, та особою, що таку допомогу отримує.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи захворювання.
Відповідно до ст. 48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 1 і ІІ групи виплачується в розмірі п?яти мінімальних заробітних плат.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи зазначену норму закону, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив вимоги позивача, зобов?язавши відповідача нарахувати та виплатити допомогу за 2007 та 2009 роки, пославшись на при цьому на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 та дати отримання позивачем спірної допомоги за кожний рік.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягають положення статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому безпідставними є посилання апелянта на те, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” . Крім того, порядок, визначений зазначеною постановою, допустив звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому не може бути застосований до спірних правовідносин.
З врахуванням вище викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: