Справа № 22ц-3246/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Требух Н.В.
Категорія - цивільна Доповідач – Страшний М.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – судді Хромець Н.С.,
суддів – Страшного М.М., Горобець Т.В.
при секретарі – Вареник О.М.
за участю - позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4
Р озглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення понесених додаткових витрат на дитину,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з останнього вже фактично понесені нею додаткові витрати на їх доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягувати в подальшому на її користь додаткові витрати в розмірі 190 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Свої вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що народжена у шлюбі з відповідачем донька ОСОБА_5 має діагноз порушення статури, часто хворіє, в зв?язку з чим потребує регулярного санаторно-курортного лікування, заняття в басейні, відвідування гуртку танців. Вказує, що протягом 2008-2009 років нею на санаторно-курортне лікування дитини, заняття її в танцювальному гуртку, додаткове харчування було витрачено 10 347 грн. 51 коп. Позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь 1\2 частину фактично понесених нею додаткових витрат на дитину в розмірі 5 173 грн. 55 коп. та 190 грн. щомісячно в рахунок додаткових витрат.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати дане рішення і задовольнити її вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом не застосував до спірних правовідносин ст.185 СК України, відповідно до якої батьки зобов?язані брати участь у додаткових витратах на дитину. Зазначає, що дитина часто хворіла, має серйозні захворювання, лікування яких потребує коштів, в тому числі на додаткове харчування, вітаміни. Крім того, дитина відвідує платний танцювальний гурток, проте відповідач участі в додаткових витратах не приймає. Апелянт наполягає на тому, що нею були надані суду докази, які підтверджують вже проведену оплату додаткових витрат на дитину, понесених нею протягом 2008-2009 років, але зазначені докази залишились поза увагою суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження фактично понесених нею додаткових витрат на дитину та про необхідність стягнення з відповідача щомісячних витрат в розмірі 190 грн.
Проте з таким висновком суду не може погодитись апеляційний суд виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 180 СК батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 185 СК Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов”язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
По справі встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 16.11.2002 року по 04.05. 2007 року. Від шлюбу мають одну спільну неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає з позивачкою. Відповідач щомісячно сплачує аліменти на утримання дитини.
З матеріалів справи вбачається, що неповнолітня дитина ОСОБА_5 часто хворіє і в 2009 році їй був встановлений діагноз: хронічний компенсований тонзиліт, вторинна кардіопатія, спадкова затримка фізичного розвитку / а.с. 61/. За висновком СКВК остання підлягає оздоровленню в санаторії.
Згідно наданих документів / а.с.8/ ОСОБА_1 дійсно проходила санаторно-курортне лікування в Менському санаторії „ Остреч” з дочкою ОСОБА_6 у червні 2008 та 2009 році і за лікування позивачкою були сплачені відповідно кошти, а тому за лікування дитини з батька слід стягнути половину вартості путівки, що буде складати 3230 грн. Крім того, неповнолітня дочка ОСОБА_6 з вересня 2008 року займається в танцювальному гуртку „Марина” навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Чернігівській області/ а.с. 6/ і виходячи з положень ст. 185 СК України витрати в сумі 600 грн. також слід стягнути з відповідача.
Що стосується додаткових витрат на харчування та 190 грн. щомісячних додаткових витрат, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідач своєчасно сплачує аліменти на утримання дитини в сумі 500 грн. і матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували про необхідність цих витрат.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що між позивачкою та адвокатом була укладена угода про надання юридичної допомоги. З наданих квитанцій та з урахуванням Постанови КМ України „ Про граничні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, на користь позивачки з відповідача слід стягнути 500 грн. за надання юридичної допомоги.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволенню позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 180, 185 СК України, ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 3830 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500 грн. за надання юридичної допомоги.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: