Справа №22ц-3966/2010 р.                       Головуючий у І інст. –   Головченко М.М.

                                                                                  Доповідач – Страшний М.М.

               У Х В А Л А            

                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді         ХРОМЕЦЬ Н.С.,

суддів:               СТРАШНОГО М.М., ОСТРЯНСЬКОГО В.І.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в м. Чернігові апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі на постанову Ічнянського районного суду від 24 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі  про визнання дій щодо невиплати державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  у підвищеному на 30 % розмірі неправомірними та стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі в 2008 році підвищення як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

          В   апеляційній скарзі УПФ України  в  Ічнянському районі просить скасувати постанову суду через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

        Постановою суду від 24 червня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Суд визнав неправомірною бездіяльність ПФУ в Ічнянському районі  щодо невиплати ОСОБА_4 державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  у підвищеному розмірі за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і зобов’язав Управління ПФУ в Ічнянському районі здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, за цей же період з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за рахунок коштів Державного бюджету України,  стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. , а в задоволенні решти позовних вимог  відмовив.

            УПФУ  в Ічнянському районі в апеляційній скарзі вказує на те, що виплата пенсії позивачу проводилась відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, а здійснення  виплат, зазначених у судовому рішенні, можливе лише після внесення змін до Державного бюджету України на 2008 рік.  

         Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

 Судом  першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4, як особа, що має статус дитини війни (а.с.5), відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на підвищення державної соціальної допомоги на 30 %   від мінімальної пенсії за віком. УПФУ в Ічнянському районі не проводило виплату в такому розмірі, посилаючись на те, що у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих громадян”, доплата проводилась у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Приймаючи рішення про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахування та виплату надбавки позивачу 30 відсотків від  мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, за яким визнані неконституційними  внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів, неможливістю застосування поняття „мінімальна пенсія за віком” для визначення підвищення державної соціальної допомоги за ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не можуть братись до уваги, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат, а наявність чи відсутність коштів для таких доплат не є підставою для порушення законних прав позивача.

  Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області відхилити.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2009 року залишити без змін.

 Ухвала оскарженню не підлягає.

                          Головуючий:                                       Судді: