Справа № 1-257
2010р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.
з участю прокурора Шевчук С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, з вищою освітою, працюючої приватним підприємцем, заміжньої, раніше не судимої, за ст. 172 ч.1 КК України, -
встановив:
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 від 18.03.2005 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради проведено державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.
З метою здійснення торговельної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 в середині 2008 року укладено усний договір про оренду вказаного приміщення під магазин «Котон».
Маючи на меті використання під час здійснення торговельної діяльності найманої праці, близько на початку вересня 2009 року, ОСОБА_1 на приміщенні іншого орендованого нею магазину «Юнкер» розташованого за адресою вул. І. Франка, 15, м. Чернівці, було розміщено оголошення про прийом на роботу в магазин «Котон» продавців-консультантів.
Відповідно до вказаного оголошення, 10.09.2009 року, з метою офіційного працевлаштування продавцем в магазині, до ОСОБА_1 звернулася гр. ОСОБА_3 За наслідками співбесіди проведеної з ОСОБА_3, ОСОБА_1 погодилася прийняти ОСОБА_3 на роботу в магазин на посаду продавця-консультанта, запевнивши останню, що укладе з нею трудову угоду. З вище вказаної дати, ОСОБА_3 була допущена ОСОБА_1 до фактичного виконання роботи і остання виконувала у встановлений підприємцем робочий час покладені на неї тим же підприємцем обов'язки продавця - консультанта до 05.01.2010 року.
Аналогічно 20.09.2009 року в магазин «Котон» фізичною особою - підприємцем була прийнята на посаду продавця - консультанта ОСОБА_4 3 цієї дати, ОСОБА_4 була допущена ОСОБА_1 до фактичного виконання роботи і виконувала у встановлений підприємцем робочий час покладені на неї ОСОБА_1 обов'язки продавця - консультанта до 05.01.2010 року.
Не дивлячись на неодноразові звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо укладення з ними трудових договорів та надання потерпілими ОСОБА_1 необхідних для укладення трудового договору документів, остання, будучи наділеною організаційно-розпорядчими функціями, маючи право приймати на роботу працівників та будучи відповідальною за дотримання трудового законодавства при зайнятті підприємницькою діяльністю, діючи умисно, всупереч ст.ст. 2, 24, 24-1 КЗпП України та в порушення вимог ст. ст. 45, 46 Конституції України не уклала трудовий договір з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де були б обумовлені умови праці та відпочинку останніх, розмір і порядок виплати заробітної плати та відповідно не зареєструвала вказані договори в Чернівецькому міському центрі зайнятості, внаслідок чого порушила конституційні та трудові права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині того, що останні втрачали робочий стаж та право на отримання пенсії за вище вказаний період роботи продавцями - консультантами в фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 Поряд з цим фізична особа - підприємець ОСОБА_1, діючи умисно, всупереч вимог ст. ст. 47, 48, КЗпП України, у вказаний вище період не завела трудові книжки на ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та після звільнення не надала їх останнім.
Внаслідок не укладення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 трудових договорів з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не заведення трудових книжок та не внесення в останні даних про роботу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продавцями-консультантами, а також не реєстрація трудових договорів у службах зайнятості та пенсійному фонді, вказаний період роботи потерпілих не зараховано їм як трудовий стаж, та як наслідок їх позбавлено права на пенсію за період роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Таким чином, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 діючи умисно, в період з 10.09.2009 року по 05.01.2010 року грубо порушила діюче законодавство України про працю та конституційні права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у сфері праці.
Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнала повністю і пояснила суду, що злочин був вчинений нею за вищенаведених обставин. У вчиненому кається.
Проаналізувавши наведені докази суд вважає, що винність підсудної у вчиненні злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства, її дії правильно кваліфіковані за ст. 172 ч.1 КК України як грубе порушення законодавства про працю.
При призначені підсудній покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що підсудна визнала свою вину і розкаялась у вчиненому, що вона позитивно характеризується за місцем проживання, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності і вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
Засудив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн. на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: