Справа № 2-а-109

2010 рік

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року   Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, стягнення суми недоотриманої одноразової допомоги та зобов'язання проводити виплату, -

встановив:

В січні - лютому 2010 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, стягнення суми недоотриманої одноразової допомоги та зобов'язання проводити виплату.

Посилались на те, що вони є постраждалими від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст. 48 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено щорічну допомогу на оздоровлення. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

За 2007, 2008, 2009 роки він отримав допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст. 48 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В листопаді - грудні 2009 року вони зверталися до відповідача з заявами про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно з ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за ці роки. Але отримали відповідь про те, що щорічна допомога на оздоровлення нараховувалась і виплачувалась в належному розмірі впродовж 2007-2009 років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року. Вважали, що цим порушено вимоги Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним актом і не може підміняти закони або їх призупиняти, закон має пріоритет над постановою.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

Просили визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки, позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили стягнути з відповідача недоотримані суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки, а позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили зобов’язати  відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотримані суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки, а також зобов'язати   управління праці та соціального захисту населення  Шевченківської  районної  у  місті Чернівці ради проводити виплату на оздоровлення з 2010 року згідно ст. 48 Закону України "Про   статус  і   соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи".

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, зменшили розмір недоотриманої суми оскільки частково кошти їм були виплачені.

Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив суду, що відповідно до діючих вимог закону позивачам виплачувалась належна допомога за 2007-2009 роки.

Крім того вважав, що позивачі пропустили без поважних причин строк звернення до адміністративного суду з приводу виплат на оздоровлення за 2007 – 2008 роки, тому наполягав на застосуванні ст. 99-100 КАС України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані частково і підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що позивачі мають статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 48 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи - інвалідам третьої групи в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, іншим громадянам в розмірі 3мінімальних заробітних плат, і позивачі мають право на отримання цієї допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення, а саме: інвалідам 3-ї групи - 90 грн., іншим постраждалим – 75 грн.

Відповідачем позивачам виплачувалась така допомога на оздоровлення кожного року на підставі вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Не погоджуючись з розміром виплати позивачі звернулися до відповідача із заявами, в яких просили виплатити їм за ці три роки недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення у відповідності до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи", однак йому в цьому було відмовлено, про що надано відповідь. Суд вважає ці дії відповідача частково неправомірними.

Пунктом 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року зупинено на 2007 рік дію абзацу другого ч.4 ст. 48 зазначеного Закону від 28 лютого 1991 року в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" текст статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які   постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в наступній редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Дані положення Законів України "Про державний бюджет України" визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року та № 10-рп від 22 травня 2008 року і з даного часу відповідно з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року набрали чинності і діють, оскільки не мають зворотної дії у часі, так як відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На дату нарахування і виплати відповідачем всім позивачам щорічної допомоги на оздоровлення в 2007 році, а позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в 2008 році положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" неконституційними визнані не були, тому відповідач на період спірних правовідносин діяв правомірно відповідно до вимог, ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем всім позивачам в 2007 році, а позивачам  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в 2008 році щорічна допомога на оздоровлення виплачена правомірно в належних розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради щодо відмови в проведенні перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 і 2008 роки та стягнення з управління праці та соціального захисту населення в Шевченківському районі м. Чернівці недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за ці роки має бути відмовлено за безпідставністю.

Але щодо виплат позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 недоотриманої допомоги на оздоровлення в 2008 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то в цій частині це було здійснено незаконно, оскільки на момент видачі відповідачем розпорядження про виплаті допомоги на оздоровлення відповідні положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" були визнані неконституційними.

Разом з тим рішення Конституційного суду України від 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, на яке посилаються позивачі, було офіційно оприлюднене у встановленому законом порядку. Отже позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7  дізнались про порушення своїх прав на отримання допомоги на оздоровлення  за 2008 рік в жовтні 2008р., але до суду звернулися більш ніж через один рік, тобто тільки в 2010 році.

Тому суд вважає, що позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7  пропущений строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо отримання допомоги на оздоровлення  за 2008 рік. Позивачі не просили його поновити його оскільки вважали, що не пропустили цей строк незважаючи на те, що представник відповідача вважав, що цей строк порушено. Отже в задоволенні позовних вимог позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7  щодо отримання допомоги на оздоровлення  за 2008 рік має бути відмовлено з цих підстав.

Разом з тим суд вважає, що відповідачем позивачам одноразова допомога на оздоровлення в 2009 році була виплачена неправомірно, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дія ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинена не була, на момент виплати в січні 2009 року ця допомога підлягала виплаті в розмірі чотирьох та трьох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на момент виплати, а тому дії управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради про відмову в проведенні перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення в 2009 році належить визнати неправомірними і зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити позивачам за 2009 рік щорічну допомогу на оздоровлення позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у розмірі 4 мінімальних заробітних плат згідно з ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а позивачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у розмірі 3 мінімальних заробітних плат згідно з ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Суд вважає, що вимоги позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині стягнення з відповідача на їхню користь недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем проводиться нарахування та виплата одноразової допомоги на оздоровлення через особові рахунки пенсіонерів і коштів на інші виплати у них немає, тому стягнення з відповідача певних сум суперечить вимогам законодавства.

Також суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача проводити виплату позивачам допомоги на оздоровлення з 2010 року відповідно до вимог ст. 48 ч. 4 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тому немає законних підстав зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивачів в майбутньому, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині має бути відмовлено.

На підставі викладеного ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст.ст. 10, 11, 86, 99, 100, 159-162 КАС України, суд, -

Постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох та трьох мінімальних заробітних плат в 2009 році.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 кожному за 2009 рік щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат згідно з ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням виплачених сум.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 кожному за 2009 рік щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат згідно з ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити.

З постановою в повному обсязі особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 22 травня 2010 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Суддя: