У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                         Справа № 22 ц–8478/10                              Головуючий в 1-ої інстанції – Бондарьова Г.М.

                               Категорія - 32                                                 Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

28 липня 2010 року                                                                                      

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -     Басуєвої Т.А.

            суддів                      -    Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі             -  Лещинській О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка, Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про встановлення розміру середньомісячного заробітку та зобов’язання зробити перерахунок, –

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка (далі – Відділення Фонду) та ВАТ «Павлоградвугілля» про встановлення розміру середньомісячного заробітку та зобов’язання зробити перерахунок і просив суд визначити розмір середньомісячної заробітної плати для призначення страхової виплати, що компенсує частину втраченої заробітної плати 1 134 грн. 23 коп. та зобов’язати відповідача Відділення Фонду зробити перерахунок страхової суми з початку призначення виплат.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що судом при ухвалені рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.                                                                                            

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали  справи та перевіривши  наведені  у скарзі доводи, колегія суддів вважає  за  необхідне  її  відхилити.    

Судом установлено, що позивач втратив професійну працездатність в наслідок чого йому висновком МСЕК від 27 червня 2001 року встановлено 10% втрати працездатності. 20 червня 2001 року йому було призначено щомісячну страхову виплату, станом на 01 травня 2010 року проведено відповідні перерахунки щомісячної страхової виплати починаючи з 01 березня 2002 року.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив, з того що сума середньомісячного заробітку вірно нарахована позивачу, у відповідність до діючих на той час положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Відповідач, правильно згідно абз. 3 частини 2 розділу ІІ  Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахував суму середньомісячного заробітку для обчислення розміру відшкодування потерпілому.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не вірно визначився з нормою, яка повинна бути застосована при розрахунку середньомісячного заробітку, не можна прийняти до уваги, оскільки Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року N 807.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

На підставі викладеного та керуючись ст.304, п.1ч. 1ст.307, 308, 313, п.1 ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів    

                                              У Х В А Л И Л А:      

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.      

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  може  бути оскаржена  до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання законної сили.  

Головуючий:    

           Судді: