АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 3239/ 2010 Головуючий в 1 інстанції - Івченко Т.П.
Категорія - 27 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Кочкової Н.О.
суддів - Пищиди М.М, Григорченко Е.І.
при секретарі - Грало О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, 20 грудня 2007 року між ним та відповідачкою було укладено кредитний договір №014/70500/3138/74, згідно до умов якого банк надає відповідачці споживчий кредит в сумі 49735 доларів США строком на 240 місяців з 20.12.2007 року по 24.12.2027 року, а відповідачка приймає на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. В зв’язку з порушенням умов кредитного договору позивач звернувся до суду і просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість станом на 27.07.2009 року в розмірі – 469 408, 80 грн., а також судові витрати по справі.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено (а.с. 63-64).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції 469 408, 80 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/70500/3138/74 від 20 грудня 2007 року, 1700 грн. – сплату судового збору та 30 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з неї на користь позивача відповідно до пункту 1.1.3.1. договору №014/70500/3138/74 від 20 грудня 2007 року предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між позивачем як кредитодавцем та відповідачкою ОСОБА_2 як позичальником 20 грудня 2007 року було укладено кредитний договір № №014/70500/3138/74 (а.с. 6-8). За умовами договору позивач надавав відповідачці споживчий кредит в сумі 49735 доларів США строком на 240 місяців, а відповідачка прийняла на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Станом на 27 липня 2009 року сума заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 55 887, 10 доларів США, що складає по курсу НБУ станом на 27.07.2007 року – 428 262, 85 грн.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем в адресу відповідачки ОСОБА_2 направлялась письмова вимога про дострокове погашення грошових зобов’язань за кредитним договором за вих. № 587-кі від 24.03.2009 року (а.с. 13), яке було отримано нею особисто (а.с. 14), але ніяких дій по виконанню своїх зобов’язань відповідачка після цього не здійснила.
При вище зазначених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про стягнення сум заборгованості та пені передбаченої п. 16.3. вище вказаного кредитного договору з відповідачки ОСОБА_2 і виходячи з наданих позивачем до суду довідок-розрахунків встановив загальну суму заборгованості у розмірі 61 256, 53 долара США, що по курсу НБУ станом на 27.07.2009 року складає 469 408, 80 грн. (а.с. 11-12).
Таким чином, вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04 лютого 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: