Справа №22ц-6947/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Галічій В.М.
Категорія 57 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 5 лютого 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірним нездійснення Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ перерахунку його основної та додаткової пенсій та зобов’язати вказане управління здійснити такий перерахунок та виплату за період з 1.01.2007р. відповідно до вимог ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 5 лютого 2010 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ в частині перерахунку йому пенсії та зобов’язано вказане Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії у період з 11.12.2008р. по 5.02.2010р. із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується у залежності від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказану постанову, посилаючись на необґрунтованість відмови у задоволенні його позовних вимог за період з 1.01.2007р. по 11.12.2008р.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ просило скасувати вказану постанову, посилаючись на те, що задоволення позову не відповідає вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача – відхиленню за такими підставами.
З матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим він отримував відповідно пенсію та додаткову пенсію у наступних визначених на підставі законодавства про бюджет України розмірах: по 1955грн.03коп. з січня 2007 року, по 2080грн.95коп., з квітня 2007 року, 2092грн.32коп. у серпні 2007 року, 2098грн. у вересні 2007 року, по 2103грн. з жовтня 2007 року, 2098грн. у вересні 2007 року, по 2207грн.40коп. з січня 2008 року, по 2214грн. з квітня 2008 року, по 2224грн.20коп. з жовтня 2008 року, 2256грн.47коп. у березні 2009 року, 2263грн.97коп. з квітня 2009 року, по 2270грн.67коп. з липня 2009 року, по 2284грн.87коп. з жовтня 2009 року. (а.с.7-9, 10,12,27). Відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю визначається з розміру мінімальної пенсії за віком і їх розмір, відповідно, не має бути меншим восьми мінімальних пенсій та 75% мінімальної пенсії. Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи зазначені вимоги законів, встановлені у передбаченому законом порядку розміри прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та фактично виплачені позивачу суми пенсій у спірний період, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав Управління пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату йому основної та додаткової пенсії у період з 11.12.2008р. по 5.02.2010р. із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком відповідно з розрахунку вказаного розміру прожиткового мінімуму, визнавши неправомірним нездійснення Управлінням такого перерахунку.
Твердження Управління в апеляційній скарзі про незаконність постанови суду безпідставні. Доводи Управління в апеляційній скарзі про те, що після визнання неконституційним нормативного акту, який встановлював менший розмір пенсії, питання про відновлення дії відповідних норм спеціального Закону залишилось невирішеним також безпідставні, оскільки останні норми були чинними в ухваленій законодавцем редакції, обов’язковими для виконання та не потребували прийняття про це додаткового законодавчого акту після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. Крім того відповідно до вимог ст.22 Конституції України звуження змісту існуючих прав при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається. У зв’язку з цим постанова суду скасуванню за апеляційною скаргою Управління не підлягає.
Відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог за період з 1.07.2007р., суд першої інстанції посилався на пропуск позивачем річного строку звернення до суду, одночасно встановивши факт неправомірності дій Управління пенсійного фонду щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу. При цьому суд першої інстанції не врахував, що відповідно до вимог п.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що недоотримані пенсійні кошти внаслідок вини органів Пенсійного фонду виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Враховуючи зазначені вимоги Закону, позовні вимоги про визнання неправомірними дій Управління щодо нездійснення перерахунку та зобов’язання його здійснити такий перерахунок та виплату пенсій, починаючи з 1.01.2007р. слід задовольнити.
Прохання апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо покладення судом обов’язку на Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії за період до моменту розгляду справи апеляційним судом не може бути задоволене, оскільки виходить за межі заявлених письмових позовних вимог, розглянутих судом першої інстанції, постанова якого переглядається апеляційним судом у тих же межах.
Таким чином постанова суду в частині відмови позивачу у задоволенні позову відносно періоду перерахунку та виплат з 1.01.2007р. по 11.12.2008р. у зв’язку з незастосуванням зазначених вище норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у цій частині.
Керуючись ст.ст. Керуючись ст.ст.303,304-1,307, п.4 ст.309, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 5 лютого 2010 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо періоду перерахунку та виплат пенсій з 1.01.2007р. по 11.12.2008р.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ щодо нездійснення перерахунку та виплат основної та додаткової пенсій ОСОБА_2 у період з 1.01.2007р. по 11.12.2008р.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровськ здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій ОСОБА_2 у період з 1.01.2007р. по 11.12.2008р. відповідно з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком з врахуванням встановленого у передбаченому законом порядку у вказаний період розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та з врахуванням фактично сплачених йому за цей період сум.
В іншій оскарженій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточним та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Судді :