У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                         Справа № 22 ц–8477/10                              Головуючий в 1-ої інстанції – Кривошея С.С.

                               Категорія - 32                                                 Доповідач  -  Волошин М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

28 липня 2010 року                                                                                      

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого судді   -     Басуєвої Т.А.

            суддів                      -    Волошина М.П., Демченко Е.Л.

            при секретарі             -  Лещинській О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ про стягнення щомісячної страхової виплати у зв’язку з втратою годувальника, –

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ (далі – Відділення Фонду) про стягнення щомісячної страхової виплати у зв’язку з втратою годувальника і просила стягнути на її користь з відповідача 3 098 грн. 66 коп. Позивач зазначила, що її чоловік помер 30 вересня 2003 року, причина смерті професійне захворювання. 06 січня 2004 року їй було призначено щомісячну страхову виплату у зв’язку з втратою годувальника. Вважає визначення дати виплати 06 січня 2004 року, а не день смерті її чоловіка незаконною і просила суд стягнути з відповідача недоплачену суму щомісячної страхової виплати.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2010 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що судом при ухвалені рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.                                                                                            

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали  справи та перевіривши  наведені  у скарзі доводи, колегія суддів вважає  за  необхідне  її  відхилити.    

Судом установлено, що чоловік позивачки помер 30 вересня 2003 року, причина смерті – професійне захворювання.

Актом № 1 від 06 січня 2004 року посмертного освідчення по встановленню причинного зв’язку між смертю та професійним захворюванням встановлено основний діагноз, який став причиною смерті і підтверджено причинний зв’язок між смертю чоловіка позивачки та його професійним захворюванням.

Постановою Відділення Фонду від 06 лютого 2005 року позивачці призначено одноразову допомогу в зв’язку з втратою годувальника і щомісячні страхові виплати, дата початку виплати щомісячних страхових платежів встановлено – 06 січня 2004 року.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив, з того що позивачка, згідно ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на щомісячні страхові виплати у зв’язку з втратою годувальника.

Відповідач, правильно згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у зазначені в цій статті строки призначив дату початку виплати щомісячної страхової виплати, а саме 06 січня 2004 року – дату встановлення причинного зв’язку між смертю чоловіка позивачки та його професійним захворюванням, оскільки саме з цієї дати у позивачки виникло право на виплати.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду суперечать рекомендаціям Пленуму Верховного Суду України викладені в Постанові № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», не можна прийняти до уваги, оскільки згідно п. 22 вказаної постанови: суми на відшкодування шкоди (страхові виплати) мають присуджуватись потерпілому з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня встановлення професійного захворювання, а особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати у строки, зазначені в підпунктах "а", "б" п. 20 цієї постанови.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.  

На підставі викладеного та керуючись ст.304, п.1ч. 1ст.307, 308, 313, п.1 ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів    

                                              У Х В А Л И Л А:      

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.      

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  може  бути оскаржена  до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання законної сили.  

Головуючий:    

           Судді: