ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2010 р. Справа № 1/28.
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до 1) Виконавчого комітету Новодністровської міської ради
2) Новодністровської міської ради
Ш особа на стороні відповідача –ТОВ «Фенікс»
про спонукання до укладення договору оренди землі
Суддя Желік Б.Є.
Представники:
Від позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2
Від відповідачів –ОСОБА_3
Від третьої особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5
СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12 травня 2010 року за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1), яка мешкає в АДРЕСА_1 до Виконавчого комітету Новодністровської міської ради м.Новодністровськ Чернівецької області з наступними вимогами:
- визнати незаконною бездіяльність Виконавчого комітету Новодністровської міської ради, спрямовану на відмову в укладенні з позивачем договору оренди землі;
- зобов’язати Виконавчий комітет Новодністровської міської ради укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,0067 га (під спорудою –0,0028 га, під благоустроєм –0,0039 га), цільове призначення якої: для роздрібної торгівлі та надання комерційних послуг і на якій розташоване належне позивачу на праві приватної власності нежитлове приміщення (кіоск) загальною площею 26,10 кв.м.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, позивач посилається на наступні обставини і докази.
На спірній земельній ділянці розташоване належне позивачу на праві приватної власності згідно з договором дарування від 10.06.2002 року нежитлове приміщення (кіоск), яке використовується нею для здійснення підприємницької діяльності (торгівля продуктами харчування) на підставі дозволу, наданому їй рішенням Новодністровської міської ради від 12 грудня 2003 року №327/12.
Спірна земельна ділянка, як стверджує позивач, перебувала у її користуванні до 14 травня 2006 року на підставі договору суборенди, укладеному між нею та колишнім власником нежитлового приміщення (кіоску) на строк дії основного договору оренди, який було укладено 14 травня 2001 року між Новодністровською міською радою та колишнім власником нежитлового приміщення (кіоску).
У період після закінчення строку дії договору суборенди, тобто, починаючи з 14 травня 2006 року і до 2007 року, стверджує позивач, вона продовжувала користуватись спірною у справі земельною ділянкою, здійснюючи підприємницьку діяльність, та своєчасно і належним чином сплачувала орендну плату, яку продовжує сплачувати до сьогодні, незважаючи на припинення дії договору суборенди та своєї підприємницької діяльності.
З метою подальшого продовження підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці відповідно до наданого їй рішенням Новодністровської міської ради №327/12 від 12.12.2003 р. позивач неодноразово зверталась до міської ради з письмовими заявами про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації і землеустрою на земельну ділянку площею 0,0067 га, на якій розташоване належне позивачу на праві приватної власності нежитлове приміщення (кіоск), або на укладення договору оренди землі.
Остання заява позивача від 16.03.2010 р., з якою вона звернулась до Новодністровської міської ради була розглянута на черговій сесії; однак будь-якого рішення депутатами не було прийнято і відповіді на заяву вона не отримала. Натомість, у листі за №463 від 20.04.2010р., підписаному в.о.міського голови, Новодністровська міська рада, посилаючись на свої рішення №118 від 27.06.2007р., №137 від 30.07.2009р та №110 від 29.10.2009р. вимагала від позивача демонтувати МАФ та документально оформити передачу земельної ділянки актом приймання-передачі.
Вимоги Новодністровської міської ради щодо демонтування кіоску та повернення земельної ділянки позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству та порушують її законні права і інтереси як громадянина України і як приватного підприємця.
Представник відповідачів в одній особі проти задоволення позовних вимог заперечив, на підтвердження подав декілька рішень Новодністровської міської ради (а.с.87-92), у т.ч. останнє з яких за №210 було прийнято сорок п’ятою сесією 5 скликання 28 жовтня 2009 року, якими позивачу у справі –фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у продовженні дії договору на користування нею земельною ділянкою за адресою: м.Новодністровськ 1У квартал у зв’язку з реконструкцією і благоустроєм ТОВ «Фенікс»а також у наданні згоди на виготовлення технічної документації з інвентаризації земельної ділянки. Зазначеними рішеннями позивача зобов’язано звільнити земельну ділянку та передати її по акту прийому-передачі.
Третя особа ТОВ «Фенікс» подала до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду іншої судової справи за №7/86, яка пов’язана з цією справою.
Ухвалами від 01,22 червня та від 15 липня 2010 року (а.с.46,73,82) розгляд справи судом відкладався з підстав, наведених в ухвалах, у т.ч. у зв’язку із залученням до участі у справі Новодністровську міську раду у якості другого відповідача (а.с.46,47) та ТОВ «Фенікс»у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача(а.с.73),
Останньою ухвалою від 15 липня 2010 року розгляд справи відкладено судом на 05 серпня 2010 року.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали і обставини у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність у суду підстав для їх задоволення, у т.ч. з урахуванням наступного.
Судом встановлено.
Згідно з витягом з Реєстру права власності на нерухоме майно, видане реєстратором Сокирянської філії Чернівецького КОБТІ, за позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 29 травня 2009 року зареєстровано право власності (номер запису 476 в книзі:18/483) на нежитлову будівлю (кіоск) за адресою: АДРЕСА_2. Підставою реєстрації зазначеного майна вказаний договір дарування ВАК/564200 від 10.06.2002 року (а.с.20).
Відомості про належність дарувателю на праві власності (користування) земельної ділянки, на якій розташоване майно, та про її розмір у договорі дарування відсутні (а.с.19), що свідчить про те, що відповідно до договору дарування право власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване подароване майно до позивача як обдарованого не перейшло.
Як вбачається з договору оренди землі від 14.05.2001 року, укладеному між Новодністровською міською радою та п/п ОСОБА_6, яка є дарувателем по наведеному вище договору дарування, спірна у справі земельна ділянка площею 0,0067 була передана дарувателю майна за договором дарування ВАК/564200 від 10.06.2002 року на умовах оренди для роздрібної торгівлі і надання комерційних послуг (а.с.16-18).
Частину зазначеної вище земельної ділянки площею 0,0020 га п/п ОСОБА_6 передала п/п ОСОБА_1 в тимчасове користування на підставі договору суборенди без дати строком до 2006 року.
Рішення органу місцевого самоврядування або його виконавчого органу про надання позивачу в оренду спірної у справі земельної ділянки, яке було витребувано судом згідно з п.3 резолютивної частини ухвали від 15 липня 2010 року (а.с.82), позивачем до суду не подано.
Напроти, з матеріалів справи, у т.ч. листа Новодністровської міської ради №463 від 20.04.2010 року (а.с.15), прийнятих нею рішень №118 від 27.06.2007 року, №137 від 30.07.2009 року №210 від 28.10.2009 року (а.с.87-92) вбачається, що позивачу неодноразово відмовлялось у наданні спірної у справі земельної ділянки та вимагалось звільнити її шляхом демонтування майна(кіоску) розташованого на цій земельній ділянці.
Наведені вище обставини, які підтверджуються матеріалами справи, а також аналіз чинного законодавства з земельних правовідносин виключають можливість задоволення позовних вимог п/п ОСОБА_1 як таких, що не засновані на законі і не доведені матеріалами справи.
Так у відповідності до чинного законодавства суб’єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог ст.124 Земельного кодексу України і ст..16 Закону України «Про оренду землі», тобто на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Таке рішення позивачем до суду не подане.
У відповідності до ст.120 Земельного кодексу України і ст.377 ЦК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення.
При цьому, виникнення права власності на об’єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень ст.120 Земельного кодексу і ст.377 ЦК України.
Реєстрація права власності на будівлю і споруду також автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного і земельного законодавства йдеться про перехід права власності на об’єкт нерухомості на підставі договору відчуження.
Відповідно до приписів ст..12 Земельного кодексу розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад. У т.ч. до їх повноважень віднесено надання землі у користування.
Отже, відповідно до чинного законодавства укладення договору оренди землі, у т.ч. на земельну ділянку на якій розташоване майно, що належить особі на праві власності, можливе лише на підставі рішення відповідного органу влади або місцевого самоврядування.
Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись Цивільним і Земельним кодексами України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст.44,45,47-1,49,82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Б.Є. Желiк