АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

         Справа № 22ц-9315/2010                         Головуючий в 1й інстанції – Іванченко О.Ю.  

                         Категорія –57                                 Доповідач -   Григорченко Е.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11 серпня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Кочкової Н.О.    

    суддів –Григорченка Е.І., Пищиди М.М.

    при секретарі – Кононенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області

на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1   задоволені частково,  визнано незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року по нормі Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, та зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року, виходячи з розрахунку показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік і виплатити позивачу заборгованість.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області звернулося  з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і продовжувала  працювати, що дає їй право на перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі.

13 січня 2009 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області з заявою про перерахунок пенсії, що відповідачем не заперечується. Відповідачем було проведено перерахунок пенсії і при перерахунку пенсії було використано показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні – 1197,91грн., тобто, показники за 2007 рік, що не заперечується сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач невірно перерахував пенсію позивачці з показника заробітної плати за 2007 рік, оскільки такі дії протирічать  постанові Кабінету  Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та статті 22 Конституції України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

У відповідності з ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у реда кції, чинній  на час виникнення  спірних правовідносин ( з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року), у разі продовження пенсіонером після призначення пенсії працювати, він має право на перерахунок пенсії, з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Право на перерахунок пенсії виникає за умови, якщо після призначення пенсії  особа відпрацювала не менше двох років.

Згідно з ч.1 ст.40 названого Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000р.

Відповідно п.1 ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, перерахунок пенсії позивачці повинен проводитись у відповідності до положень ч.4 ст.42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», чинних на час виникнення  спірних правовідносин ( з урахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року).

Оскільки вищевказані статті Закону № 1058 у чинній редакції після рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року не у повній мірі передбачають порядок проведення перерахунку пенсії на зазначених підставах, суд першої інстанції вірно послався на положення  підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у якому чітко передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у частині першій статті 40 Закону ( № 1058), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону,враховується для обчислення пенсії , за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.  Іншого нормативно-правового акту, який би регулював спірні правовідносини, а саме, визначав порядок проведення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст. 42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на даний час не приймалось. Вказана Постанова Кабінету Міністрів України дійсна  і на теперішній час та не протирічить положенням ч.4 ст. 42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Тому позивачка має право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка, відповідно до Закону України " Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за 2008 рік, складає 1573,99грн.

Посилання відповідача у запереченнях проти позову та в апеляційній скарзі на те, що вони керувались роз’ясненнями, викладеними у спільному листі Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №4096/02-01, відповідно до яких перерахунки пенсій у 2009 році, відповідно до п.п.3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» проводяться із застосуванням показника заробітної плати    у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та, тобто у розмірі –1197,91грн., визнається колегією суддів безпідставним, оскільки такі роз’яснення протирічать змісту п.п.3 ч.11 вищевказаної постанови, де прямо передбачено що заробітна плата обчислюється з урахуванням показника за календарний рік, що передує перерахунку пенсії (розпорядження про перерахунок пенсії прийняте у 2009 році, отже, попереднім роком є 2008 рік).

Більш того, застосування положень листа-роз’яснення, який протирічить нормам  ч.4 ст. 42 та ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.п. 3 ч.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не узгоджується із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з принципу законності, що стверджує пріоритетність законів над підзаконними актами, висновок суду про обов’язок відповідача перерахувати позивачці пенсію із застосуванням показника середнього заробітку по Україні, ,встановлений Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" – 1573,99 грн. є правильним.

Суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував  права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не спростовують правильність висновків суду, тому постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, –

    ухвалив :

            Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області відхилити.

            Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду набуває законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ: