АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

         Справа № 22ц-9754/2010                         Головуючий в 1й інстанції – Павловського Д.П.  

                         Категорія –57                                 Доповідач -   Григорченко Е.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04 серпня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Кочкової Н.О.    

    суддів –Григорченка Е.І., Пищиди М.М.

    при секретарі – Грало О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та стягнення допомоги,

встановив:

Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації звернулося з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року, де ставить питання про скасування постанови та ухвалення нового рішення про відмову в позові,  посилаючись на те,  що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

 Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року позовні вимоги задоволені частково, визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо неправильного нарахування позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в період з 09 липня 2007р. до 31 грудня 2007р., та відповідач зобов’язаний зробити перерахунок розміру призначеної позивачу допомоги по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку та сплатити заборгованість по даному виду допомоги за період з 09 липня 2007р. до 31 грудня 2007р. В інші частині позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має сина ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

За 2007 рік позивачка отримала допомогу у меншому розміру, ніж передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки дія цього положення була зупинена згідно п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.08 року визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» і  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо зупинення виплати та обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченого ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідач відмовив позивачці в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач нараховував та виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі нижчому, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення  апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, ст. 22 Конституції України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  яким встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет Ук-раїни на 2007 рік» визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року відновлено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, вставлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463,00 грн., а з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, допомогу позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач з липня по грудень 2007 року здійснював у розмірі, що не відповідає вимогам Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

З огляду на це суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції, що діяла на цей час, та про необхідність зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за відповідний період.

Колегія суддів не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконаних своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України.

            Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі відповідачем, не можуть бути  прийняті до уваги, оскільки вони  зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

    Справа судом 1-ї інстанції розглянута в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, –

    ухвалив :

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області відхилити.

            Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ: