Справа № 2-1933
2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді: Васильцова О.В.
при секретарі: Назаренко І.М.
з участю представників:
позивача – ОСОБА_1
відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу відкриту за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень та судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.07.2008 року між нею та Мелітопольською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 125,97 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Згодом вона придбала бетонні плити для встановлення паркану, які 15.09.2009 року привезли та розвантажили на зазначеній вище орендованій земельній ділянці. В цей момент з’явилась ОСОБА_4, яка почала ображати її та погрожувати фізичною розправою з тих причин що вона, начебто, розвантажила свої плити на її земельній ділянці. Погрожувала, продати плити, якщо вона їх не прибере. Пізніше до неї до дому приходив син ОСОБА_4 – ОСОБА_5, який також вчинив сварку та погрожував фізичною розправою. В результаті зазначених подій, як зазначає позивач, вона була госпіталізована до КУ „Мелітопольська міська лікарня № 2”, де знаходилась на лікуванні з 16.09.2009 року по 30.09.2009 року. 29.09.2009 року побачила, що автокран, який найняла ОСОБА_4, перевантажує привезені нею плити за територію орендованої земельної ділянки, що також вплинуло на її самопочуття. Спричинену їй моральну шкоду оцінює в 5000 гривень.
28.04.2010 року ОСОБА_4 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 гривень. Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що їй, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1, 1/5 та 1/10 частини відповідно. Як їй стало відомо, 27.05.2008 року Мелітопольською міською радою прийняте рішення № 1/3 „Про передачу в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків„ у тому числі і ОСОБА_3 та між Мелітопольською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди спірної земельної ділянки. Після чого вона звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до Мелітопольської міської ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування зазначеного договору оренди. На цей час питання судом не вирішено. Як зазначає позивач за зустрічним позовом, в той час коли ОСОБА_3 розвантажила бетонні плити по АДРЕСА_1, доля спірної земельної ділянки була не вирішена та правових підстав користуватися нею у ОСОБА_3 не було. Зробивши ОСОБА_3 у коректній формі зауваження з цього приводу, почула з її боку грубі висловлювання у свою адресу, змушена була звернутись до Мелітопольського МВ УМВС України. Своїми діями ОСОБА_3 спричинила їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 гривень.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом та її представник підтримали позовну заяві у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_4 не визнали та пояснили, що ОСОБА_4 з орендованої нею земельної ділянки, на яку ОСОБА_3 склала придбані нею бетонні плити, за допомогою вантажного крану перемістила зазначені плити на іншу земельну ділянку. Чим змусила ОСОБА_3 нервувати та переживати, в результаті чого ОСОБА_3 опинилась у лікарні де пройшла курс лікування, змушена була звернутись до міліції, давати пояснення, витрачати час. ОСОБА_3 зазначає, що моральна шкода їй спричинена саме тим, що ОСОБА_4 перемістила плити.
Відповідач за первісним позовом та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги зустрічної позовної заяви. Позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали, зазначаючи, що ОСОБА_3 знищила усі зелені насадження, на які розвантажила бетонні плити. На той час доля земельної ділянки остаточно була не вирішена. Рішення суду, на яке посилається ОСОБА_3 не набрало законної сили. 10000 гривень вартість зелених насаджень, які знищила ОСОБА_3. Крім того, ОСОБА_4 зазначила, що вона дійсно казала, що якщо ОСОБА_3 не прибере плити, вона їх продасть, але цього робити не збиралась.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, її представника, ОСОБА_4 та її представника, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягають по наступним підставам.
24 липня 2008 року між Мелітопольською міською радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 125,97 кв.м. по АДРЕСА_1. Зазначений договір укладено відповідно до рішення Мелітопольської міської ради від 27.05.2008 року № 1/3 (а.с. 4-5).
До матеріалів справи додано копії плану-схеми земельної ділянки по АДРЕСА_1, акт приймання-передачі об’єкта оренди за договором оренди від 10.11.2008 року, розрахунок розміру орендної плати, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, кадастровий план земельної ділянки (а.с. 6-8).
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про усунення перешкод у здійсненні права користування - зобов’язано … ОСОБА_4 знести паркан з будівельних плит, розташований за адресою АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04.11.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2009 року залишено без змін.
Таким чином, зазначене рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 31.09.2009 року набрало законної сили 04.11.2009 року.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 07 грудня 2009 року було уточнено рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2009 року по справі № 2-1631/09 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про усунення перешкод у здійсненні права користування. Внесено уточнення, а саме: АДРЕСА_1 вказано АДРЕСА_1.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2010 року роз’яснено ОСОБА_4 рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 про усунення перешкод у здійсненні права користування. Вказано ОСОБА_4 знести паркан з плит довжиною 8,20 м (зазначених на „Проекті землеустрою” щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, в межах п. 1 (86 град. 00 мін) та п. 2 (89 град. 59 мин.) з боку п. 2 доданої до матеріалів схеми.
В обґрунтування позовних вимог та, як доказ наслідків спричинення їй моральної шкоди, позивач за первісним позовом надала суду епікриз з історії хвороби № 1403, згідно якого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на лікуванні у КУ „Мелітопольська міська лікарня № 2” з 16.09 по 30.09.2009 року з діагнозом: гіпертонічна хвороба 2, гіпертонічне серце, високий фактор ризику, гіпертонічний криз. Дисгормональна міокардіодістрофія з порушенням ритму серця за типом тахісистоліі, надшлуночковий екстрасистолії. ПМК-2-ст. Митральна регургітація 2 ст. СН-І ФК-ІІ. (а.с. 9-10).
Постановами Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 23.09 2009 року, 01.10.2009 року,07.10.2009 року та 27.10.2009 року відмовлено в порушенні кримінальних справ за заявами ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 за ст. 296, 185 КК України згідно ст. 6 п. 2 КПК України (а.с. 11-14).
Згідно довідки КУ „Мелітопольська „Мелітопольська міська лікарня №2” від 29.10.2010 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку з діагнозом: ІХС. Стенокардія, напруження ФКЛ з порушенням ритму за типом предсердної екстрасістонії, сінусової тахікардії. ІВБ ІІ с артеріальною гіпертензією. Пройшла курс амбулаторного лікування у жовтні-листопаді 2009 року у зв’язку з психоемоційним стресом – який привів до загострення захворювання.
Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю….
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як зауважено у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
В позовній заяві позивач за первісним позовом, посилається на рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 31 серпня 2009 року, зазначаючи, що ним встановлено її право користування земельною ділянкою площею 125,97 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зобов’язано ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні цього права.
Як встановлено в судовому засіданні рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 31.08.2009 року набрало законної сили 04.11.2009 року (в день проголошення ухвали апеляційним судом Запорізької області).
Як зазначає позивач за первісним позовом та не оспорюється іншими учасниками процесу, привезені та розвантажені бетонні плити були 15.09.2009 року, а 29.09.2009 року зазначені плити були перевантажені на іншу земельну ділянку.
Таким чином у вересні 2009 року правове питання належності або право користування земельною ділянкою площею 125,97 кв.м. яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 було не вирішено. Крім того сторонами не доведено наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Таким чином суд доходить висновку, що в позовних вимогах позивачу за первісним позовом ОСОБА_3 та позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 має бути відмовлено в повному обсязі.
Керуючись ст. 152 ЗК України ст. 23 ЦК України, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, ст.ст. 15, 57, 59, 60, 107, 208, 212-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду може бути подано протягом десяти дняв з дня проголошення рішення.
Суддя: