Справа №22ц-7029/2010р. Головуючий суддя у суді 1 інстанції – Полубан М.П.
Категорія 57 Доповідач – суддя Можелянська З.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2010 року.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду дніпропетровської області у складі :
головуючої судді Можелянської З.М., суддів Прозорової М.Л., Куценко Т.Р.,
при секретарі Панченку Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги ветерану війни-учаснику бойових дій,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернувся у листопаді 2009 року до суду з вимогами про визнання неправомірним нездійснення Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області перерахунку та виплати сум щорічної одноразової допомоги у передбаченому законом розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком та зобов’язати Управління здійснити такий перерахунок та виплату за 2003 - 2009 роки.
Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2009 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 та зобов’язано вказане Управління здійснити нарахування та виплату йому, як ветерану війни, недоплаченої щомісячної допомоги у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком за період з 4.04.2008р. по 4.11.2009р.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області просило скасувати вказану постанову, посилаючись на те, що задоволення позовних вимог не відповідає вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, колегія суддів вважає, вона підлягає скасуванню за такими підставами.
З матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_2 має статус ветерана війни – учасника бойових дій, у зв’язку з чим перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення смт.Петропавлівка Дніпропетровської області, де отримував щорічну разову допомогу у наступних визначених постановами Кабінету міністрів України розмірах: 90грн. у 2003 році, 120грн. у 2004 році, по 250грн. у 2005 та 2006 роках, 280грн. у 2007 році, 310грн. у 2008 році, 340грн. у 2009 році (а.с.4-7,9-11,16). Відповідно до вимог ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком при тому, що розмір мінімальної пенсії за віком за ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законами України про державний бюджет на 2007 - 2009 роки прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність на період 1 квітня кожного з зазначених років встановлено відповідно у розмірах 406грн., 481грн., 498грн. , з яких і повинна була розраховуватись разова грошова допомога. Проте Управління не сплачувало позивачу щомісячну допомогу у передбачених законом розмірах. Відповідно до вимог ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав людини і громадянина не допускається. Враховуючи зазначені вимоги законів, слід визнати неправомірним нездійснення Управлінням розрахунку та виплат позивачу щорічної допомоги у визначених законодавцем розмірах та зобов’язати його здійснити позивачу нарахування та виплату щорічної допомоги з розрахунку 5 мінімальних пенсій за віком з врахуванням розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично сплачених позивачу сум допомоги у 2007, 2008 та 2009 роках. При цьому колегія суддів враховує потребу захисту прав позивача, порушення яких відбулось у результаті прийняття нормативних актів, які суперечать Конституції України та вважає, що задоволення позовних вимог має відбуватись у межах трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, з моменту звернення позивача до суду.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, при розгляді ним позовних вимог щодо неправомірної бездіяльності суб’єкта владних повноважень та щодо передбаченої законом щорічної допомоги у постанові зроблено суперечливий висновок про здійснення розрахунку та виплату щомісячної допомоги, а наведені мотиви неправомірної бездіяльності залишені ним без відповідного висновку та рішення, його постанова на підставі вимог ч.1,3 ст.304, п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. У зв’язку з цим апеляційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,304-1,307,п.4 ст.309, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області щодо нездійснення розрахунку та виплат ОСОБА_2 у 2007, 2008, 2009 роках щорічної допомоги у розмірах, визначених ст.12 Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щорічної допомоги, як ветерану війни-учаснику бойових дій, за 2007, 2008 та 2009 роки з розрахунку 5 мінімальних пенсій за віком з врахуванням розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично сплачених позивачу сум допомоги у зазначені роки.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточним та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Судді :