Справа № 2-1143/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    6 серпня 2010 року                                  м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді             Назаренко Г.В.

при секретарі                 Крамар В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області про зобов’язання зробити перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

    21 липня 2010 року  позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області (далі – УПФУ в м. Кіровське). В обґрунтування позовних вимог зазначила, що має статус дитини війни, у зв’язку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак в 2009 році відповідач проводив їй нарахування та виплату зазначеного підвищення в розмірі 49,80 грн. щомісяця,  чим порушив її права. Просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії за 2009 рік з урахуванням виплачених сум.

    Позивачка в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду була оповіщена у встановленому законом порядку, до початку судового розгляду надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила справу розглянути у її відсутність.

    Відповідач про час і місце судового розгляду був оповіщений у встановленому законом порядку, його представник в судове засідання не з’явився. До початку судового розгляду відповідачем надані письмові заперечення проти позову та заява про розгляд справи у відсутність представника УПФУ в м. Кіровське.

    Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

    В наданих до суду запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та їх розмір встановлено Кабінетом Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що є у відповідності з вимогами ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», якою надано право Кабінету Міністрів України встановлювати фактичні розміри соціальних виплат, які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в межах фактичних асигнувань, а саме з 1 жовтня 2008 року 49,80 грн. Вимоги позивачки вважав незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що позивачка народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу дитини війни.

    Згідно довідки відповідача від 130 липня 2010 року № 1848/01-8 позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Кіровське та отримав надбавку до пенсії як дитина війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму  з 1 січня 2009 року по теперішній час.

    Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) в редакції, що діяла в 2009 році, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з наступними змінами та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 січня 2009 року застосовувався прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, отже розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн., а з 1 липня 2009 року – 573 грн.

    В 2009 році позивачці нараховувалась та виплачувалась щомісячна державна допомога дітям війни у розмірі 49,80 гр. щомісячно, що менше від розміру щомісячної державної допомоги дітям війни, на яку позивачка має право.

    Відповідно до п.п.7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомоги на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Отже, відповідач є органом, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, а тому повинен був діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону і здійснити позивачці відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим порушив її права.

    Заперечення відповідача стосовно правомірності його дій щодо застосування до спірних правовідносин ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не заслуговують на увагу, оскільки передбачене ст.6 Закону щомісячна державна допомога дітям війни розраховується з мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, а не з розміру заробітної плати. Крім того, ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що розмір державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, додатково відтворюючи принцип ієрархічності нормативно-правових актів.

    Для визначення соціальних гарантій дітям війни існує спеціальний закон, а саме ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що встановлює щомісячну державну допомогу дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет України на  2009 рік» зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились.

    Підзаконний нормативний акт, яким є постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не відповідає ані ст.6 Закону, ані ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», взагалі не приймалася у відповідності з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та у його розвиток, а тому суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто діючий на теперішній час Закон та ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають присудженню з відповідача на користь позивачці понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», керуючись ст. ст.88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити повністю.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу дітям війни ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 1 січня по 31 грудня 2009 року з урахуванням сум, виплачених у цей період.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 (восьми) гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцяти семи) гривень, а всього стягнути 45 (сорок п»ять) гривень 50 копійок.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: