Справа № 2-1092/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    5 серпня 2010 року                                  м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді             Назаренко Г.В.

при секретарі                 Крамар В.М.

за участю позивачки             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області про зобов’язання зробити перерахунок та виплату щомісячної державної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

    15 липня 2010 року  позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області (далі – УПФУ в м. Кіровське). В обґрунтування позовних вимог зазначила, що має статус дитини війни, у зв’язку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак в 2006-2009 роках відповідач проводив їй нарахування та виплату зазначеного підвищення в розмірі меншому, ніж це передбачено законом, чим порушив її права. Просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

    В судовому засіданні позивачка підтримала свої  позовні вимоги повністю.

    Відповідач про час та місце судового засідання був належним чином сповіщений, надав письмову заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність свого представника. В наданих до суду запереченнях проти позову посилається на те, що статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету,  зазначені норми не були визнанні неконституційними в установленому законом порядку, і порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону №  2195-1У урядом не впроваджувався. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення зокрема п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними, однак, оскільки ст.7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось. У зв’язку з тим, що законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати підвищення із бюджету Пенсійного фонду України. З 1 січня 2008 року ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” діяла в новій редакції у зв’язку з  п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, відповідно до вимог якої позивачка отримувала доплату. Внесені зміни визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-ра/2008, що на думку відповідача, не тягне за собою автоматичне відновлення дії норми закону в попередній редакції, а тому в 2008 році позивачка отримувала доплату до пенсії згідно постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а саме, з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн., з 1 жовтня – 49,80 грн. Вимоги позивачки вважав незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю

    Заслухавши пояснення позивачки, дослідив письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу дитини війни.

    Згідно довідки відповідача від 21 липня 2010 року № 1847/01-8 позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Кіровське, отримала надбавку до пенсії як дитина війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму з 1 січня 2008 року – 47 грн., з 1 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 1 липня 2008 року – 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 року по теперішній час – 49,80 грн. щомісячно. Надбавку до пенсії як дитина війни у 2006-2007 роках не утримувала.

    Статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-1У дію статті 6 Закону України № 2195-1У зупинено на 2006 рік.

    Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року № 3367-1У пункт 17 статті 77 виключено; стаття 110 викладена в новій редакції: установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Після прийняття вищезазначеного закону порядок запровадження пільг дітям війни Кабінетом Міністрів України не визначено, у зв’язку з чим правові підстави для задоволення позову в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за 2006 рік відсутні.

    П.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.

    Таким чином, за період з 1 січня по 31 грудня 2007 року положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

    Відповідно до ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн. Тобто, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”.

Сторонами до винесення судом рішення не зроблено заяви про застосування до спірних правовідносин позовної давності за період з 9 липня 2007 року (дата ухвалення рішення КСУ) по 15 липня 2007 року (дата звернення позивачки до суду з позовом), отже суд не знаходить підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ч.4 ст.267 ЦПК України в цій частині.  

    Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу П „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

    Враховуючи, що позивачці починаючи з 1 січня 2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідач, де перебуває на обліку позивачка, повинен був нараховувати та виплачувати їй підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з наступними змінами та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 січня 2009 року застосовувався прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, отже розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн., а з 1 липня 2009 року – 573 грн.

    В 2009 році позивачці нараховувалась та виплачувалась щомісячна державна допомога дітям війни у розмірі 49,80 гр. щомісячно, що менше від розміру щомісячної державної допомоги дітям війни, на яку позивачка має право.

    Таким чином, суд приходить до висновку про те, що права позивачки порушені відповідачем і підлягають судовому захисту шляхом зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу дітям війни  з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням сум, виплачених у  період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008  року по 31 грудня 2009 року.

    Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають присудженню з відповідача на користь позивачки понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору.

    Відповідно до  ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, п.28 розділу П „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст.88, 100, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу дітям війни ОСОБА_1  з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року з урахуванням сум, виплачених у цей період.

    В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 (восьми) гривень 50 копійок.  

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя: