Справа № 2-3972

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючій судді Кулєшової О.І., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:    

Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона 02 березня 2002 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. Сумісне життя з відповідачем не склалося із-за несумісності характерів та різних поглядів на сімейні відносини, між ними постійно виникали сварки, скандали. Останні шість років вони не проживають разом, сумісного господарства не ведуть, не приймають ніяких спроб до примирення. Вони втратили почуття любові та поваги друг до друга, їх шлюб носить формальний характер, родина розпалась остаточно.

    Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи сповіщений  належним чином, надав на адресу суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутність, проти позову не заперечує.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача засновані на законі та повинні бути задоволені за наступних підстав:

Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

      Відповідно до ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 06 березня 2002 року  Гурзуфською селищною радою, м. Ялта, Автономної Республіки Крим, актовий запис за № 08 (а.с. 5).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Судом встановлено, що родина фактично розпалась, шлюб існує формально, сторони проживають окремо останні шість років, не ведуть сумісного господарства, не приймають ніяких спроб до примирення, вони припинили подружні відносини. Ніхто з них не має наміру встановлювати сім’ю, примирення між ними неможливо, вони втратили почуття любові та поваги друг до друга.

При таких обставинах, подальше життя подружжя та збереження родини буде суперечити інтересам подружжя.

    З урахуванням всіх обставин по справі, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, поклавши витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу на відповідача.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60,130, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 105, 110-112 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 06 березня 2002 року  Гурзуфською селищною радою, м. Ялта, Автономної Республіки Крим, актовий запис за № 08, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 (сімнадцять) гривень за видачу свідоцтва про розірвання шлюбу.

ОСОБА_1 від сплати суми на користь держави звільнити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

СУДДЯ