донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
03.08.2006 р. справа №2/3а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Москальової І.В. |
суддів | Алєєвої І.В., Запорощенка М.Д., |
при секретареві судового засідання | Проскурня С.С. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Павликов Є.І. - довіреність б/н від 03.08.05р., Петунін М.В. - довіреність б/н від 02.08.06р., |
від відповідача: | Кондратенко Т.Ю. - довіреність № 19889/10/10 від 11.07.06р., КрасноваО.О. - довіреність № 21892/10/10 від 02.08.06р. , |
експерт | Машиніченко О.А. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Артемівської об"єднаної державної податкової інспекції м.Артемівськ |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 17.05.2006 року |
по справі | №2/3а (суддя Ханова Р.Ф.) |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПОН" м.Артемівськ |
до | Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Артемівськ |
про | визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 29.06.05 р. № 0001332342/0, № 0001342342/0, № 0000981742/2 ВСТАНОВИВ: |
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Шпон” м. Артемівськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень від 29 червня 2005 року: № 0001332342/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 120591 грн. (в т.ч. основний платіж у сумі 80394 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 40197 грн.), № 0001342342/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податоку на прибуток на загальну суму 48723 грн. (в т. ч. основний платіж у сумі 37625 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 11098 грн.); від 3 жовтня 2005 року № 0000981742/2 про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у сумі 12209 грн. 94 коп. (в т.ч. основний платіж - 4069 грн. 98 коп. та штрафні (фінансові) санкції - 8139 грн. 96 коп. з урахуванням зміни позовних вимог (т. 1 а. с. 5-9,109-110).
За постановою господарського суду Донецької області від 17.05.2006р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Шпон” м. Артемівськ задоволені частково. Визнане частково не чинним податкове повідомлення-рішення Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції м. Артемівськ від 29 червня 2005 року № 0001342342/0 щодо визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 9325 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1825 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В оскарженій постанові суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне визначення відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні від 29.06.2005р. року № 0001332342/0 податкового зобов’язання з податку на додану вартість за липень у сумі 80394 грн. внаслідок порушення позивачем правил визначення податкового кредиту липня 2004 року шляхом безпідставного включення до його складу податку на додану вартість у сумі 80394 грн. за податковою накладною, оскільки господарська операція за наслідками якої складена така накладна не відбулась та валові витрати не формувались, внаслідок чого неможливо віднесення суми ПДВ за зазначеною операцією відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до податкового кредиту.
Щодо донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 37625 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням від 29.06.05р. № 0001342342/0, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо правомірного визначення відповідачем податку на прибуток у сумі 28300 грн., і неправомірного у сумі 9325 грн. з врахуванням того, що позивачем було здійснено корегування валових витрат, задекларованих у 2004 році у сторону збільшення у розмірі 558,5 тисяч грн., які пов’язані із здійсненням переплат за сировину у листопаді 2004 року. При цьому судом першої інстанції враховано, що правомірність вищезазначеного корегування підтверджена дослідженнями експерта та не заперечується відповідачем. З урахуванням зазначених уточнень та порушень, які встановлені відповідачем, суд першої інстанції зазначив, що сума донарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2004 рік дорівнює 28300 грн.
Відповідач, Артемівська об’єднана державна податкова інспекція, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду від 17.05.06р. по справі № 2/3а скасувати в частині задоволення позовних вимог.
Посилається на п.1.31 ст.1, пп..5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.. 334 Цивільного кодексу України від 16.01.03р., ст..1 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, та вважає, що передоплата є поповненням оборотних активів платника, внаслідок чого при одержанні суми авансових платежів постачальник повинен відносити їх на валові доходи відповідно до діючого законодавства, а покупець (позивач) лише по факту одержання ТМЦ віднести витрати на їхнє придбання до валових витрат.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Шпон” м. Артемівськ, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу б/н від 19.04.06р. доводи податкового органу відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.06р. для розгляду апеляційної скарги Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції призначена колегія суддів у складі: судді Москальової І.В. (головуючий), судді Алеєвої І.В., судді Запорощенка М.Д.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
За результатами комплексної планової документальної перевірки позивача за період з 1 січня 2004 року по 1 червня 2005 року, працівниками Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції складений акт перевірки від 24 червня 2005 року № 91/23-31614847/ДСК (т.1, л.с.30-56), за висновками якого відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:
№ 0001332342/0 від 29.06.05р., предметом якого визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 120591 грн., в тому числі основного платежу у сумі 80394 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40197 грн. (том 1 арк. справи 57);
№ 0001342342/0 від 29.06.05р., предметом якого визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 48723 грн., в тому числі основного платежу у сумі 37625 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11098 грн. (том 1 арк. справи 58);
За результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000981742/2 від 03.10.05р., предметом якого визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у сумі 12209 грн. 94 коп., у тому числі 4069 грн. 98 коп. основний платіж та 8139 грн. 96 коп. штрафні (фінансові) санкції (том 1 арк. справи 163).
За приписами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не погоджується з постановою місцевого господарського суду лише в частині задоволення позовних вимог та вважає нарахування позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням від 29.06.05р. № 0001342342/0 податку на прибуток у сумі у сумі 9325 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1825,50грн. правомірним.
З огляду на позов та матеріали справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем не оскаржуються висновки акта перевірки щодо заниження скоригованого валового доходу за 9 місяців та завищення скоригованого валового доходу за 2004р., а також висновки акту перевірки ДПІ щодо завищення валових витрат у сумі 150483,17грн. (т.1, л.с.5-7), а позовні вимоги ґрунтуються на тому, що при здійснені перевірки податковим органом не були враховані витрати по наданим первинним документам, які не були включені у декларації відповідних періодів за 2004 рік на суму 558480 грн., що в подальшому знайшло відображення у уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань, що був наданий позивачем до податкового органу (т 1 а. с. 134).
Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи та врахувавши здійснення позивачем корегування валових витрат, пов’язаних із здійсненням переплат за сировину у листопаді 2004р. та задекларованих по рядку 04.1 у 2004 році у сторону збільшення у розмірі 558,5 тисяч грн. відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (т.1, л.с.134), пояснення, додані до розрахунку (т.1, л.с.135), а також дані експертного висновку судово-економічної експертизи по даній справі № 120/24 від 28.04.06р. (т.2, л.с. 2-11), яким підтверджена правомірність вищезазначеного корегування (т.2, л.с. 5-6), та ненадання заперечень відповідачем з приводу зазначених обставин, дійшов обґрунтованого висновку, що сума донарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2004 рік повинна дорівнювати 28300 грн., тому спірне податкове повідомлення рішення є правомірним в частині визначення позивачу податку на прибуток у сумі 28300 грн., і неправомірним у сумі 9325 грн. з огляду на наступні обставини.
Як вбачається з експертного висновку, документальна обґрунтованість сум валових витрат позивача, не задекларованих підприємством у рядку 04.1 декларації за 2004 рік та відкоригованих уточнюючим розрахунком, була встановлена на підставі даних первинних документів, а саме контракту № 0102/03 від 01.02.03р., укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ „SDS” (продавець) (т.1, л.с.155-157), а також первинних документів, що підтверджують факт здійснення позивачем авансових платежів у листопаді 2004р. по контракту № 0102/03 від 01.02.03р. (т.1, л.с. 95-107), що приєднанні до матеріалів справи.
У експертному висновку встановлено здійснення позивачем передплати постачальнику ТОВ „SDS” за фансировину берези у сумі 1959122,91грн., сума якої не враховувалась підприємством при визначенні валових витрат у 2004 році, що не оспорюється податковим органом, такі дані відображені підприємством в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань, який наданий позивачем до податкового органу 07.07.05р. (т.2, л.с.9) та відповідають даним бухгалтерського обліку позивача і фінансово-господарської діяльності позивача.
З експертного розрахунку податкового зобов’язання (таблиця 4) вбачається, що сума донарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2004 рік повинна дорівнювати 28300 грн. (т.2, л.с. 7), що не заперечується відповідачем.
Нижченаведений огляд матеріалів справи та вимог чинного законодавства спростовують заперечення податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.
Валовими витратами виробництва та обігу, відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарською діяльністю в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Необхідною умовою такої діяльності є регулярна, постійна та суттєва участь особи в її організації.
Згідно п.4.4 Статуту позивача, що відображено і в довідці Донецького обласного управління статистики № 7-23-574 від 24.07.01р, предметом діяльності товариства є виробництво дерев’яних панелей, інших видів меблів, лісопильне та стругальне виробництво, теслярських та столярних виробів (т.1, а.с.12,15), у зв”язку з чим витрати на здійснення такої діяльності підлягають віднесенню до складу валових витрат відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, за яким до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Згідно п.5.11 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, забороняється .
Не належать до складу валових витрат лише ті витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „SDS” м.Донецк укладено контракт № 0102\03 від 01.02.03р. (арк.. справи 155, том І), за умовами якого ТОВ „SDS” м.Донецк зобов»язався поставити позивачеві фансировину берези. Термін дії вказаного договору продовжений сторонами за додатковими угодами до вказаного контракту до 31.12.2007р. (т.1 а.с.162).
Витрати позивача на здійснення передоплати підтверджені платіжними документами, в яких призначення платежу визначено як „перерахування передоплати за фансировину берези згідно контракту №0102\03 від 01.02.03р.” (т.1 а.с.96-107).
У висновку судово-бухгалтерської експертизи встановлено, що вищенаведені авансові платежі знайшли відображення у Головній книзі позивача та відомості по рахунку 371 „розрахунки по виданим авансам” у листопаді 2004 року на суму 1974564,41грн. (т.2 а.с.6 стор.експертного висновку 8).
Відповідно до умов пп.11.2.1 п.11.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.
Посилання відповідача на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та вимоги Цивільного кодексу України, не приймаються до уваги з огляду на приписи статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»від 18.11.1997р., відповідно до якої механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Статтею 5 та підпунктом 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлені певні правила податкового обліку податку на прибуток, які, з огляду на вищенаведене, дотримані позивачем з огляду на факт перерахування коштів з банківського рахунку позивача на рахунок контрагента, з яким у позивача існують господарські взаємовідносини .
З огляду на зазначене, позивачем правомірно за першою подією здійснено коригування у сторону збільшення валових витрат у розмірі 558,5 тисяч грн., пов’язаних із здійсненням переплат за сировину у листопаді 2004р., що призвело до завищення об”єкту оподаткування на вказану суму відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань, поданого у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (т.1 а.с.134) на підставі умов п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р №2181 .
Відповідно до п. 4.2.2 „б” ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать як про заниження, так і про завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Як вище зазначалось, матеріали справи та експертний висновок свідчить про наявність первинних документів, за якими позивачем фактично перераховані у листопаді 2004р. кошти за певним договором та факт відображення таких сум за даними бухгалтерського обліку позивача, що повинно було бути врахованим відповідачем на момент перевірки, складення акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень щодо донарахування податку на прибуток з огляду на вищенаведені умови пп..5.2.1 п.5.2 ст.5, пп..11.2.1 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
З врахуванням викладеного, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що спірне податкове повідомлення рішення є правомірним в частині визначення позивачу податку на прибуток у сумі 28300 грн. і неправомірним у сумі 9325 грн. та, як наслідок, визнано правомірним застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9272 грн. 50 коп. та безпідставним у сумі податку 1825 грн. 50 коп..
Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..207 п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Донецької області від 17.05.06р. по справі № 2/3а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 17.05.06р. по справі № 2/3а –залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 07.08.2006 року.
Головуючий: І.В. Москальова
Судді: І.В. Алєєва
М.Д. Запорощенко