Справа № 2-877/2007р.
РІШЕННЯ
Іменем України
19 березня 2007р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мельника О.О.
при секретарі Лесик І.Ю.
розглянувши в відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в М.Бориспіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа-ОСОБА_3, про встановлення батьківства,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, і в судовому засіданні підтримала письмовий текст даної позовної заяви з усними доповненнями про те, що її батьки-сторони по справі, не перебували в шлюбі між собою, коли вона народилась, і не зареєстрували свої відносини і по даний час. Запис про її батька в Книзі реєстрації народжень та у свідоцтві про її народження проводився за прізвищем матері, а її ім"я та по батькові за вказівкою матері, де в графі "батько", з її слів зазначений "ОСОБА_4". ЇЇ мати вчинила такі дії для отримання соціальної допомоги, що виплачується матері, яка виховує дитину одна. Однак, відповідач до її народження та до теперешнього часу проживає разом з нею та матір"ю, виховував та матеріально забезпечував її з самого народження. Вони як одна сім"я їздили відпочивати у періоди відпусток, святкували разом свята. Вона є єдиною донькою свого батька, який визнає батьківство відносно неї. Раніше, вона не вважала за обов"язкове мати будь-який документ, що підтверджував родинність їх з батьком стосунків, однак на даний час, подорослішав та одружившись, вона зрозуміла, що цей факт має для неї особисто принципове значення. Тому просить встановити батьківство відповідача відносно неї, як його рідної доньки, в судовому порядку, враховуючи, що інший порядок встановлення батьківства законом не передбачений, оскільки вона вже досягла повнолітнього віку, а також зобов"язати відділ РАЦС внести відповідні зміни про батька до актового запису про її народження.
Відповідач в судовому засіданні позов визнає, не заперечує проти визнання його батьком позивачки, підтвердив покази останньої.
3-я особа в судовому засіданні проти визнання відповідача батьком їх спільної доньки ОСОБА_1 не заперечує, також підтвердила покази позивачки.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.
Встановлено, що позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Бориспіль, про що в Книзі реєстрації народжень відділом ЗАГС Бориспільського міськвиконкому Київської області 02.02.1984 року зроблений відповідний запис № 68, від батьків, що не перебували в шлюбі між собою. Запис про її батька у свідоцтві про народження та в Книзі реєстрації народжень проведений за прізвищем матері, а її ім»я та по батькові за вказівкою останньої, де в графі «батько», зі слів матері зазначений «ОСОБА_4». Відповідач та 3-я особа по справі - мати позивачки ОСОБА_3 спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, в органи ЗАГСу не подавали. Такої заяви не подавав також сам відповідач.
Відповідач до народження позивачки та до теперешнього часу проживає разом із позивачкою та ОСОБА_3 однією сім»єю, веде з останньою спільне господарство і до теперешнього часу, не перебуваючи у шлюбі, матеріально утримував доньку до досягнення нею повнолітння та з народження виховував її разом із її матір»ю-ОСОБА_3 Він визнає позивачку своєю рідною донькою та не заперечує проти встановлення свого батьківства відносно неї.
24.07.2004 р. позивачка уклала шлюб із ОСОБА_5, що зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 208, отримавши після одруження прізвище чоловіка «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Згідно із п.З Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року необхідно застосовувати відповідні норми КПШС України в редакції 1969 року, тому, враховуючи ту обставину, що позивачка народилась до вищезазначеної дати, при розгляді даної справи слід застосувати ст.53 КпШС України в редакції 1969 року.
Відповідно до ст.53 КпШС України, в разі народження дитини, у батьків, які не перебувають в шлюбі при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою, в т.ч. самої дитини після досягнення нею повноліття, та при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір»ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтерджують визнання відповідачем батьківства.
Таким чином, враховуючи, що відповідач та мати позивачки до народження доньки і по теперешній час спільно проживають однією сім»єю, ведуть спільне господарство, а також ту обставину, що
відповідач визнає своє батьківство відносно позивачки, суд дійшов висновку, що слід встановити батьківство відповідача відносно позивачки як його рідної доньки.
Крім того, враховуючи, що батьком дитини (позивачки) в актовому записі про її народження записано конкретну особу, слід зобов»язати відділ РАЦС внести відповідні зміни в актовий запис про народження позивачки.
Керуючись ст.53 Кодексу про Шлюб та Сім»ю України, п.З Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року,
ст.ст.8,10,11,60,62,64, ч.4 ст. 130, ч.4 ст. 174, 212-215 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Встановити, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження є рідним батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Зобов»язати відділ реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області внести відповідні зміни про батька до актового запису № 68, зробленого 02.02.1984 року відділом ЗАГС Бориспільського міськвиконкому Київської області про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київскої області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.