Копія

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 року                                                                             м. Житомир

Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі:

головуючого - підполковника юстиції Аксьонова В.Є.

при секретареві Перегуді О.В.

з участю державного обвинувача – В.О. військового прокурора Житомирського гарнізону капітана юстиції Миколайчука А.Б., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу про обвинувачення колишнього військовослужбовця військової частини А 2038 солдата строкової служби,

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Житомирі, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, не судимого, проживає за адресою АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 409 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем строкової служби військової частини А 2038, вирішив тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби з метою відпочити від служби та провести час на свій розсуд.

В кінці лютого 2010 року до нього звернувся старшина підрозділу ОСОБА_4 (матеріали справи відносно останнього виділені в окреме провадження) з пропозицією за грошову винагороду відпустити його до місця проживання його батьків.

Реалізуючі свій злочинний умисел та достовірно розуміючи незаконність своїх дій ОСОБА_3 погодився на пропозицію ОСОБА_4

25 лютого 2010 року ОСОБА_3 з дозволу ОСОБА_4 виїхав до батьків в м. Житомир. При цьому ОСОБА_4 йому пояснив, що згідно фіктивно оформлених документів він на період відсутності на службі буде рахуватись на стаціонарному лікуванні у військовому шпиталі в м. Житомира.

 Пізніше ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_4 біля “ Житнього ринку ” в м. Житомирі та передав останньому 400 грн. за надану незаконну відпустку.

17 березня 2010р. ОСОБА_3 прибув до військової частини А 2038, доповівши командуванню, що прибув із стаціонарного лікування у військовому шпиталі (військова частина А 1065).

  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю та дав покази, що відповідають вищевикладеному. При цьому пояснив, що до нього звернувся старшина підрозділу ОСОБА_4 з пропозицією за 400 грн. відпустити його до місця проживання його батьків при цьому фіктивно оформити документами про перебування на стаціонарному лікуванні у військовому шпиталі. Йому необхідно було допомогти батькам по господарству, а тому він розуміючи незаконність даної відпустки погодився з пропозицією ОСОБА_4 Він незаконно передував в відпустці з  25 лютого по 17 березня 2010 року. В подальшому він передав ОСОБА_4 400 грн. за надану відпустку.

Вина підсудного ОСОБА_3 у скоєному, крім особистого визнання, підтверджується в повному обсязі зібраними по справі доказами, які підсудним і іншими учасниками процесу не оспорюються.

За клопотанням підсудного, підтриманим іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено, відповідно до ст. 299 ч. З КПК України. При цьому останнім було роз'яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає їх достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Протиправні дії ОСОБА_3, в ході яких він, будучи військовослужбовцем строкової служби, шляхом іншого обману, в період з 25 лютого по 17 березня 2010 року ухилявся від несення обов'язків військової служби, суд кваліфікує за ст. 409 ч.1 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3, суд визнає, що останній з’явився з зізнанням, а також його щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.

При призначенні покарання суд також враховує, що ОСОБА_3 злочин скоїв вперше, по службі характеризується позитивно, раніше ні в чому протиправному помічений не був.

Враховуючи вищевказані обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням особи винного, суд вважає можливим застосувати до підсудного ОСОБА_3 ст. 69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 409 ч. 1 КК України, а саме - штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд Житомирського гарнізону, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 409 ч. 1 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 510 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - " підписка про невиїзд" - відмінити.

Вирок може бути оскаржено і на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Дійсна за відповідним підписом.

Копія вірна:    Головуючий по справі

                         підполковник юстиції                                                       В.Аксьонов