Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І. А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Штормівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок,
за апеляційною скаргою Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Штормівської сільської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у АР Крим на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 грудня 2008 року,
В с т а н о в и л а :
09 жовтня 2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Штормівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок № АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивують тим, що на земельній ділянці, яка перебуває у їх власності, вони в 2007 року самочинно побудували будинок. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи побудований будинок відповідає будівельно-технічним та іншим нормам. Оскільки вони побудували будинок самочинно, без затвердженого в передбаченому порядку проекту та дозволу, що виключає здачу вказаного будинку до експлуатації, просять визнати їх право власності на вказаний будинок відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено. За ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано право власності в рівних частках на житловий будинок № АДРЕСА_1, який складається з літ. «А» загальною площею 249,3 кв.м., житловою площею 110,9 кв.м., літньої кухні літ. «Б», навісу літ. «б», господарської споруди літ. «В».
В апеляційній скарзі Сакський міжрайонний прокурор в інтересах Штормівської сільської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у АР Крим просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.
Проте погодитися з такими висновками не можна.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до держакта від 04.09.2006 року є власниками земельної ділянки площею 0,1378 га за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2005 року.
Позивачами не представлено доказів того, що їм відмовлено у прийнятті будинку до експлуатації компетентним органом місцевого самоврядування.
Прийняття до експлуатації будь-якої побудованої споруди не належить до юрисдикції суду, і є не обов'язком, а тільки правовою можливістю, що надається відповідному компетентному органу, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування», Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» за наявності обставин, що свідчать про дотримання особою, яка здійснила самовільне будівництво, відповідних будівельних, архітектурних, протипожежних, санітарних і інших норм і правил, отримання особою відповідних дозволів і рішень.
До звернення позивача до компетентних органів місцевого самоврядування з вимогою про прийняття до експлуатації і надалі – до державних органів – з вимогою зареєструвати набуте право власності, права позивача не вважаються порушеними, а тому згідно зі ст. 3 ЦПК України, судовому захисту не підлягають.
Визнання права власності на самовільно збудовані будинки є компетенцією органів місцевого самоврядування, які на підставі висновків органів містобудування, технічних висновків протизсувних сейсмічних, протипожежних органів, органів санітарно-епідеміологічної служби та міжвідомчої комісії мають вирішити питання про введення до експлуатації об’єктів будівництва і відповідно про видачу документів про їх реєстрацію та введення до експлуатації.
У зв’язку з наведеним, підстав для визнання за позивачами права власності на нерухоме майно у відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України не має.
Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та ухвалите нове рішення про відмову в позові.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Штормівської сільської ради, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у АР Крим задовольнити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 11 грудня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.