УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Горбань В.В.
Суддів Летягіної О.В.
при секретарі Курської А.Г.
Фінайкіної І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ЗАТ „Страхова компанія „Догмат – Страхування” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 16 лютого 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості у розмірі 9615 грн. 55 коп., судового збору у розмірі 96 грн.15 коп. та 30 грн. витрат на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи.
Вимоги мотивовані тим, що 02.12.2005 року між банком ВАТ комерційний банк «Надра» та відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачі отримали кредит у розмірі 19 089 грн.75 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписавши договір, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 взяли на себе зобов’язання погашати отриманий кредит та відсотки за його користування щомісяця, починаючи з січня 2006 року. Однак, належним чином свої зобов’язання не виконували.
Станом на час розгляду справи заборгованість відповідачів перед банком склала суму 9615, 55 грн.
ВАТ КБ „Надра” застрахувала свої майнові інтереси в ЗАТ УІСК „Інвестсервіс”. Предметом цього договору є страхування кредитів, наданих ВАТ КБ „Надра” позичальником на умовах, встановлених в договорах кредиту, а саме: зобов’язання ЗАТ УІСК „Інвестсервіс” у разі настання страхового випадку виплатити завданий ВАТ КБ „Надра” збиток в межах страхової суми по кожному конкретному договору кредиту. В свою чергу ВАТ КБ „Надра”, ЗАТ „Страхова компанія” Догмат – Страхування” та ЗАТ УІСК „Інвестсервіс”, уклали додаткову угоду № 2 від 05.09.2005 року. Відповідно до цієї угоди, ВАТ КБ „Надра”, ЗАТ УІСК „Інвестсервіс” передали всі існуючи права та обов’язки ЗАТ „Страхова компанія „Догмат – Страхування”. Керуючись умовами додаткової угоди №2 від 05.09.2005 року до Генерального договору, ЗАТ „Страхова компанія „Догмат Страхування” було виплачено страхове відшкодування ВАТ КБ „Надра” у розмірі 9615, 55 грн., що підтверджується копією витягу з реєстру сплати страхового відшкодування. Просять стягнути з відповідачів суму заборгованості та понесені судові витрати.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 16 лютого 2009 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ЗАТ „Страхова компанія „Догмат – Страхування” суму заборгованості у розмірі 9615, 55 грн., судовій збір в сумі - 96, 15грн. та витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі – 30 грн., всього – 9741, 70 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7, ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права. Вказують, що вони не приймали участі у справі, тому що не були належними чином повідомлені про розгляд справи, тобто були позбавлені можливості надавати суду докази та пояснення по суті спору.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеностю.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом було встановлено, що 02.12.2005 року між ВАТ комерційним банком «Надра» та відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачі отримали кредит у розмірі 19089 грн.75 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписавши договір, відповідачі. взяли на себе зобов’язання погашати отриманий кредит та відсотки за його користування щомісяця, починаючи з січня 2006 року. Проте, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належним чином свої зобов’язання не виконують.
Станом на час розгляду справи заборгованість відповідачів перед банком склала суму 9615, 55 грн.
ВАТ КБ „Надра” застрахувала свої майнові інтереси в ЗАТ УІСК „Інвестсервіс”. Предметом цього договору є страхування кредитів, наданих ВАТ КБ „Надра” позичальником на умовах, встановлених в договорах кредиту, а саме: зобов’язання ЗАТ УІСК „Інвестсервіс” у разі настання страхового випадку виплатити завданий ВАТ КБ „Надра” збиток в межах страхової суми по кожному конкретному договору кредиту.
В свою чергу ВАТ КБ „Надра”, ЗАТ „Страхова компанія” Догмат – Страхування” та ЗАТ УІСК „Інвестсервіс”, уклали додаткову угоду № 2 від 05.09.2005 року. Відповідно до цієї угоди, ВАТ КБ „Надра”, ЗАТ УІСК „Інвестсервіс” передали всі існуючи права та обов’язки ЗАТ „Страхова компанія „Догмат – Страхування”. Керуючись умовами додаткової угоди №2 від 05.09.2005 року до Генерального договору, ЗАТ „Страхова компанія „Догмат Страхування” було виплачено страхове відшкодування ВАТ КБ „Надра” у розмірі 9615, 55 грн., що підтверджується копією витягу з реєстру сплати страхового відшкодування.
З положень статті 27 ЗУ «Про страхування» вбачається, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто на даний момент всі права кредитора по відношенню до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перейшли до ЗАТ «Страхова компанія «Догмат – Страхування» .
Виходячи з положень ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, тобто відповідачі зобов’язані повернути одержаний кредит в повному обсязі та сплатити відсотки за користування кредитом в терміни, встановлені договором.
За таких обставин, виходячи з вищевказаних норм закону та встановивши, що відповідачі належним чином не виконали свої зобов’язання за кредитним договором, суд першій інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та ухвалив рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі, в якості доводу апеляційної скарги, вказують на порушення судом при вирішенні спору норм процесуального права, а саме на те, що судом були порушені їхні права, оскільки повідомлені належним чином про час слухання справи вони не були.
Колегія суддів даний довід апеляційної скарги вважає необґрунтованим .
В матеріалах справи на а.с. 49 є поштове повідомлення з якого слідує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали повістку на 16.02.2009 року, про що 25.12.2008 року ОСОБА_5 особисто розписалася у поштовому повідомленні.
Колегія суддів вважає повідомленою не тільки відповідачку ОСОБА_5, а і відповідача ОСОБА_6, з наступних підстав.
Ч.3 статті 76 ЦПК України передбачено, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місті проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею.
В судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим ОСОБА_6 не заперечував, що ОСОБА_5 є його дружиною з якою він проживає сумісно за адресою вказаною в повістці.
З урахування наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування немає.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 16 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: