УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    1 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді  Яковенко Л.Г.

Суддів Летягіної О.В.

при секретарі Синельщікової О.В.

 Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про витребування майна та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою  ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 березня 2010 року,                                                    

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про витребування майна та відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що 20.01.2007 року позивачка передала ОСОБА_6 гроші у розмірі 2000 доларів США для внесення в компанію „Гарант- Кредит” м. Москва, про що відповідачка написала розписку. Ніяких документів, пов’язаних з оформленням договору  з компанією „Гарант – Кредит” ОСОБА_6 до цього часу не надала. У липні – серпні 2007 року відповідачка повернула 950 доларів США. У подальшому ОСОБА_6 стала ухилятися від зустрічей, суму що залишилася у розмірі 1050 доларів США не повернула. Просить стягнути з відповідачки на її користь суму еквівалентну 1050 доларам США на день розгляду справи, а саме 8408 грн. та у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 10 000 грн. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що у зв’язку з неправомірним володінням її грошовими коштами, був порушений її звичний уклад життя. Постійні стреси негативно впливали на її здоров’я.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 березня 2010 року позов – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 8403 грн., що відповідає 1050 доларів США за курсом НБУ на день розгляду справи та судові витрати у розмірі 380 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подала  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та  матеріального права. Вказує, що ніякої розписки про отримання грошей вона ОСОБА_5 не писала. Це була не розписка, а заява, в якій вона написала, що взяла гроші для передачі в компанію „Гарант- кредит”.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи частково позов, суд  виходив з того, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникли та існують правовідносини, за якими відповідачка взяла на себе зобов’язання з передання грошових коштів, які нею не виконані.  Відповідно до чинного законодавства, зобов’язання  мають виконуватися належним чином

 З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

 Судом було встановлено, що відповідно до розписки, написаною власноручно відповідачкою ОСОБА_6, остання отримала від ОСОБА_5 2000 доларів США для внесення в компанію «Гарант-Кредит» м. Москва \а.с.20\.

 Згодом відповідачка повернула позивачці 950 доларів США, що підтвердили обидві сторони.

  До цього часу ОСОБА_6 не надала документів, які підтверджують внесення отриманих нею від ОСОБА_5 коштів на рахунок «Гарант-Кредит». Як пояснила  у судовому засіданні сама ОСОБА_6 таких документів не існує. Тобто взяти на собі зобов’язання відповідачкою не виконані  і взяти для цієї цілі гроші повернути не були.

З положень статті 400 ЦК України передбачається, що недобросовісний володілець зобов’язаний негайно повернути майно особі, яка  має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка  є добросовісним  володільцем  цього майна. У разі невиконання недобросовісним  володільцем цього обов’язку заінтересована особа має право  пред’явити позов про витребування цього майна.

  Судом було встановлено, що залишок суми у розмірі 1050 доларів США, що складає суму 8408 грн.,  позивачці ОСОБА_5 відповідачкою  не повернута.

  На підставі викладеного, колегія суддів  вважає рішення суду про стягнення суми  законним та обґрунтованим  і підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.    

               Керуючись статтями 303, 307, 308, 314  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6  відхилити.

            Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 березня 2010 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

            Судді: