УХВАЛА

18 серпня 2010 року                                          м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

Животова Г.О. (головуючий), Власова С.О. та Кожух О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про донарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

встановив:

У поданому в лютому 2009 року позові порушується питання про донарахування позивачці, як дитині війни, недоплаченої у 2006-2008 роках щомісячної державної допомоги в сумі 4471,20 грн.

Постановою Тячівського районного суду від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково, зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_4 за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі 1371,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідача порушується питання про скасування цього судового рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового - про відмову у позові.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що позивачка, як особа 1936 року народження, має право на підвищення пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Апелянт обґрунтовує свою скаргу тим, що Законами України «Про Державний бюджет» на 2007 та 2008 роки застосування вищезазначеної пільги зупинено, порядок надання цієї пільги, механізм виконання відповідних рішень та джерел фінансування не встановлені.

Але рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 та 2008 рік» в частині обмежень права дітей війни на отримання підвищеної пенсії, а Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» такі обмеження не встановлювались.

Інші аргументи апелянта не можуть бути підставою для невиконання вищезазначених вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись статтями 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі відхилити.

Постанову Тячівського районного суду від 28 квітня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді