Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.07.10Справа №2а-1669/10/2770
м. Севастополь
15 год. 37 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.;
при секретарі - Сігнаєвськом І.О.,
за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИК-7" - Власова Юрія Аркадійовича, НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 21.08.2002р.;
представника відповідача Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної республіки Крим - Володькіна Сергія Анатолійовича, довіреність № 5904/9/10-0 від 19.08.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИК-7" до Державної податкової інспекції в м. Ялта про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИК-7» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим про визнання рішення протиправним та його скасуванні і просить визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі – ДПІ у м. Ялта АРК) від 26.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДИК-7», скасувати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДИК-7» з 26.05.2010р. та просить скасувати акт № 211 від 26.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДИК-7».
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач на загальних зборах учасників ТОВ «ДИК-7» 11.02.2010р. прийняв рішення про ліквідацію Товариства, другими загальними зборами учасників Товариства 18.03.2010р. позивач прийняв рішення про скасування пунктів попереднього рішення що стосуються ліквідації підприємства, яке було направлено до ДПІ у м. Ялта АРК. Але у порушення законодавства України щодо анулювання реєстрації платника податків на додану вартість відповідачем було прийняте рішення № 211 від 26.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДИК-7». Вважає що ДПІ у м. Ялта АРК прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість порушені права та інтереси ТОВ «ДИК-7».
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення на позов та пояснення щодо правомірності прийнятого рішення, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Встановлено, що ТОВ «ДИК-7» має державну реєстрацію юридичної особи, про підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5).
Позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Ялта АРК (а.с. 6).
Протоколом № 1 загальних зборах учасників ТОВ «ДИК-7» від 11.02.2010р. було прийнято рішення: пунктом 2 – ліквідувати юридичну особу – ТОВ «ДИК-7», пунктом 3 – затвердити комісію з ліквідації ТОВ «ДИК-7», затвердити термін для пред’явлення претензій кредиторами, та затвердити ліквідаційний баланс Товариства (а.с. 7).
Протоколом № 2 загальних зборів учасників Товариства від 18.03.2010р. було прийнято рішення про скасування рішення від 11.02.2010р. про ліквідацію юридичної особи ТОВ «ДИК-7» та утворення ліквідаційної комісії (а.с. 8).
Вказаний протокол № 2 направлений до ДПІ у м. Ялта АРК, та отриманий відповідачем 18.03.2010р., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9). Факт отримання протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства від 18.03.2010р. не оскаружється відповідачем.
Порядок зняття з обліку та анулювання реєстрації платників податків на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість» № 168 від 21.05.1997р., Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000р. за № 208/4429, Порядком обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.03.1998р. за № 172/2612.
26.05.2010р. ДПІ у м. Ялта АРК було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДИК-7», та складено акт № 211 від 26.05.2010р.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що рішення про анулювання платника податку на додану вартість ТОВ «ДИК-7» було прийнято відповідно даних єдиного державного реєстру – у якому було зроблено напис про прийняття Товариством рішення про ліквідацію.
Встановлено, що позивач не звертався до ДПІ у м. Ялта АРК із заявою про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, що передбачено підпунктами 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Порядку обліку платника податків, зборів (обов'язкових платежів) № 80.
Згідно з підпунктом "б" пункту 9.8 статті 9 Закону "Про податок на додану вартість" анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); згідно з абзацом восьмим цього пункту анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "г" цього пункту, здійснюється за ініціативою податкового органу або такої особи.
При застосуванні зазначених положень таким чином враховується, що у випадку ліквідації юридичної особи анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу можливе лише в тому разі, якщо юридичну особу виключено з Єдиного державного реєстру.
До такого виключення анулювання реєстрації здійснюється виключно за ініціативою юридичної особи (в особі ліквідаційної комісії, ліквідатора, органу управління юридичної особи, якщо на нього покладено виконання функцій комісії з припинення юридичної особи).
До анулювання реєстрації статусу платника податку на додану вартість особа, що перебуває у процесі ліквідації, має право та зобов'язана у відповідних випадках видавати податкові накладні на загальних підставах.
Таким чином суд дійшов висновку, що встановлено випадок передчасного анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Така правова позиція наведена Вищим Адміністративним Судом України ( ухвала від 27 листопада 2008 року).
Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755 від 15.05.2003р., юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. При цьому юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Статтею 36 цього Закону визначено, що для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, надає документі для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.
Підпунктом "б" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадку, якщо ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).
Відповідно довідки ЄДРПОУ на момент звернення до суду ТОВ «ДИК-7» знаходиться у єдиному державному реєстрі, а відповідно до частини п'ятої статті 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно пункту 9.8 статті 9 Закону № 168, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Анулювання реєстрації згідно з підпунктом "б" цього пункту може бути ініційоване платником податку на додану вартість - юридичною особою після складання комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) ліквідаційного балансу.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів закінчення роботи ліквідаційної комісії платника податку, оголошеного банкрутом та не подано доказів постановлення судового рішення про ліквідацію юридичної особи, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 25.2 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, для анулювання свідоцтва та виключення позивача з реєстру платників податку на додану вартість.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали предметом розгляду покладено на Державну податкової інспекції м. Ялта Автономної Республіки Крим.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, крім того, суд враховує, що оскільки припинення діяльності позивача на момент подання заяви до податкового органу не відбулося та позивач відповідає усім критеріям, згідно з якими реєстрація його як платника податку на додану вартість є обов’язковою то відповідач необґрунтовано анулював реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 26.07.2010р.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИК-7", задовольнити.
Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної республіки Крим від 26 травня 2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИК-7".
Скасувати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИК-7" з 26 травня 2010р.
Скасувати акт № 211 від 26 травня 2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИК-7", (ЄДРПОУ 35236406).
Стягнути з Державного бюджету України (31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИК-7»судові витрати у сумі 3(три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис О.В. Мінько
З оригіналом згідно
Суддя < підпис > О.В. Мінько