Справа № 3-273/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

14 липня 2010 року                               Суддя Турійського районного суду

                                Волинської області А.А.Овсієнко

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВДАІ (з обслуговування смт.Турійськ та Турійського району) та автотехнічної інспекції УДАІ УМВС України у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого,

за ч.1 ст.130  Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

До Турійського районного суду Волинської області на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АС1 № 003429 від 28 червня 2010 року, у якому зазначено, що 28 червня 2010 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_2 керував в с.Соловичі Турійського району Волинської області власним автомобілем марки “ВАЗ 21013”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку   огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_2 винним себе не визнав, пояснивши, що дійсно 28 червня 2010 року о         14 год. 40 хв. він керував в с.Соловичі Турійського району Волинської області власним автомобілем марки “ВАЗ 21013”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та був зупинений працівниками ДАІ. На вимогу інспектора ДАІ пройти огляд в лікарні на стан сп’яніння він відмовився, не вбачаючи в цьому потреби, оскільки перед тим, як сідати за кермо автомобіля, алкогольних напоїв не вживав і в стані алкогольного сп’яніння не перебував. Крім того, ОСОБА_2 також зазначив, що працівники ДАІ взагалі не пропонували йому пройти на місці зупинки огляд на предмет виявлення стану алкогольного сп’яніння з використанням відповідних спеціальних технічних засобів.

Відповідно до  п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Так, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або
щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають лише особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість  реакції.

Відповідно до пп.1.6 п.1 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 р.        N 400/666, огляд проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, відповідно до пп.1.7 п.1 цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до ст.266 КУпАП.

Однак, як вбачається з письмових пояснень зазначених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 28 червня 2010 року, останні лише голослівно стверджували про перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння та про його відмову від проходження огляду на предмет виявлення стану алкогольного сп’яніння у медичній установі. Разом з тим, жоден із згаданих свідків не вказав у своїх поясненнях будь-яких наявних у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп’яніння, та не підтвердив ту обставину, що працівниками ДАІ спочатку було запропоновано               ОСОБА_2 пройти такий огляд на місці зупинки з використанням відповідних спеціальних технічних засобів.

Крім того, всупереч вимогам п.8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008  N 1103, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодних ознак алкогольного сп’яніння ОСОБА_2, у зв’язку з чим даний протокол не може слугувати належним доказом винуватості останнього.

Таким чином, відсутні будь-які законно здобуті об’єктивні докази того, що          ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, дійсно мав явні ознаки алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим підлягав огляду на стан алкогольного сп’яніння, однак при цьому безпідставно відмовився від проходження такого огляду відповідно до встановленого порядку.

А тому, з огляду на вищевикладене, слід констатувати, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема - його обєктивна сторона, у зв’язку з чим провадження у даній справі підлягає до закриття на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.221, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

На підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги чи протесту прокурора.

Суддя