Справа № 2-581

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 серпня  2010 року                                                                           смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області в складі:    

головуючого судді:             Максименко О.Ю.

при секретарі:             Бондаренко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, -  

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі про стягнення щомісячної соціальної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має статус «дитини війни», у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Також вважає положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким змінюється текст ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків замість 30 відсотків, такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватися. Дія вказаної норми закону на 2009 рік не змінена і не відмінена та діє по теперішній час. Просить вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.07.2010 р., а також стягнути з відповідача на його користь сплачені при подачі позову до суду судові витрати.

Позивач в судове засідання не з’явився, в вимогах позову просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача – управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі - в судове засідання не з’явився. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутності. Надав суду письмові заперечення проти позову.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі має правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.7).

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області із заявою про виплату доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни. Відповідач відмовив у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни із посиланням на те, що законодавчо не врегульовано питання фінансування виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.8).

В своїх письмових запереченнях відповідач не заперечує, що позивач має статус «дитини війни», але проти позову заперечує і посилається на те, що в 2006р. відповідно до ст.110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, проваджуються з 1 січня 2006 року, в ст.6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВР України з питань бюджету. 2006 року урядом не проваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. У 2007р. відповідно до ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалось особам, які є інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.07р. було визнано неконституційним положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. було визнано неконституційним положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». На виконання положень зазначеного Закону КМУ прийняв постанову №530 від 28.05.2008р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Пунктом 8 цієї постанови встановлено відповідні розміри кошт, що повинні виплачуватися дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Оскільки на законодавчому рівні це питання не вирішено, то підстав для виплати зазначених сум немає.

Проте з запереченнями відповідача суд частково не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України.

За преамбулою ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснювання контролю цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії, їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесених змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Дія вищевказаної норми закону не змінена і не відмінена, а тому продовжує діяти і протягом 2009 року та по теперішній час.

На підставі ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а це свідчить про верховенство законів у системі нормативно-правових актів України, тому Закон має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести перерахунок та виплату позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року. Розрахунок  проводиться  згідно прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність за відповідний період.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного права 03 серпня 2010 року, однак просить задовольнити вимоги та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року.  Вимоги про поновлення пропущеного строку для звернення до суду позивач не  пред’являє. Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах  якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за останні три роки з моменту звернення до суду, тобто відповідач зобов'язаний провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної державної допомоги за період з 03 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року. В частині стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги «Дітям війни» за період з 09 липня 2007 року до 03 серпня 2007 року  задоволенню не підлягають.          

Судові витрати розподілити відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.62, 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, ст.ст.1, 10, 11, 30, 58-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 03 серпня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2010 року згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням здійснених виплат.

    Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 37 грн., а всього: 45 (сорок п’ять) грн. 50 коп..

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії рішення.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області                                 О.Ю.Максименко