Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І. А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», третя особа ОСОБА_6 про стягнення сплати страхового відшкодування та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - Мельник Олександра Павловича на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 29 березня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
26 листопада 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ «СК «УНІКА», третя особа ОСОБА_6, про стягнення сплати страхового відшкодування та моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_5 та ПАТ «СК «УНІКА» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 098АК-98, що підтверджується страховим сертифікатом № 001088\632016\08 від 05.09.2008 року на автомобіль DAEWOO LANOS держномер НОМЕР_1. Згідно договору страхування позивач добросовісно сплачувала щомісячні страхові внески. 09 серпня 2009 року керуючи вказаним автомобілем ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_5, без відповідних документів на право керування, по вул. Гайдара в м. Євпаторія не впоравшись з керуванням здійснив ДТП шляхом наїзду на дерево завдавши механічні пошкодження автомобілю, чим було заподіяно матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_5 у вигляді порушення її права власності, оскільки вона не мала можливості користуватися належним їй автомобілем. ПАТ СК «УНІКА» відмовило у виплати страхового відшкодування. Позивач вважає, що страхове відшкодування має бути стягнуто з відповідача на її користь у розмірі 25500 грн. Крім того вважає, що їй завдано моральної шкоди яку вона оцінює в 10000 грн. Просить також стягнути судові витрати по справі.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 29 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. З ПАТ «СК «УНІКА» стягнуто на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування у 26057 грн. 17 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн., витрати на проведення судової експертизи – 1300 грн., а усього 27477 грн. 17 коп. З ПАТ «СК «УНІКА» стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 260 грн. 57 коп. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «СК «УНІКА» - Мельник О. П. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в задоволеної частині.
Проте погодитися з такими висновками не можна.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або інший особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачкою ОСОБА_5 та ПАТ «СК «УНІКА» (Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик» змінило назву організаційно-правової форми на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик»; Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА») укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 098АК-98, що підтверджується страховим сертифікатом № 001088\632016\08 від 05.09.2008 року на автомобіль DAEWOO LANOS держномер НОМЕР_1.
09 серпня 2009 року керуючи вказаним автомобілем третя особа по справі ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_5, без відповідних документів на право керування та у стані алкогольного сп’яніння, по вул. Гайдара в м. Євпаторія не впоравшись з керуванням здійснив ДТП шляхом наїзду на дерево завдавши механічні пошкодження автомобілю.
Вказані обставини підтверджені постановою про відмову в порушені кримінальної справи Євпаторійського МВ ГУ МВС України АР Крим від 17.08.2009 року ( а.с. 33) та протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння № 1753 від 10.08.2009 року ( а.с. 25).
ПАТ «СК «УНІКА» відмовило позивачу у страховій виплаті у зв’язку тим, що до керування застрахованим транспортним засобом було допущено особу без документа, що дає право на керування застрахованим транспортним засобом та яка знаходилася у стані алкогольного сп’яніння. ( а.с. 34)
Відповідно до змісту ч. 3 статті 991 ЦК та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» договором страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, ніж визначені законом якщо це не суперечить закону .
Відповідно до підпункту «з» пункту 5.1 Договору та пунктів 5.1. Правил добровільного страхування наземного транспорту ПАТ «СК «УНІКА», які є невід’ємною частиною договору страхування, встановлено, що страховим випадком не є пошкодження або знищення автомобіля, якщо вони сталися внаслідок керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння та керування транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія та документа, що дає право на керування транспортним засобом.
Посилання позивача про те що, третя особа по справі ОСОБА_6 незаконно заволодів її автомобілем, що на підставі п. 4.1 договору є страховим випадком, є безпідставним, оскільки протиправність дій третьої особи по незаконному заволодінню не доведена належними доказами. З постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 17.08.2009 року встановлено, що позивачка 15.08.2009 року звернулася до Євпаторійського МВ з заявою про припинення перевірки відносно свого чоловіка ОСОБА_6, претензій щодо останнього не має (а с. 33) .
Ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення допустив порушення норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові..
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - Мельник Олександра Павловича задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 29 березня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення яким в задоволені позову ОСОБА_5 відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.