Справа № 22ц-2583/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Зарічна Л.А.
Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – судді Позігуна М.І.
суддів Губар В.С., Шемець Н.В.
при секретарі Рачовій І.І.
з участю: відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника позивача Скоробогатого О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 травня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 травня 2010 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк” заборгованість за кредитним договором № CL 36474 від 05.05.2008 року в розмірі 186 204 грн. 51 коп. та судові витрати, а також апелянт просить суд винести рішення, яким визнати недійсним з моменту укладення Кредитний договір від 05.05.2008 року та зобов’язати позивача прийняти у відповідача 58 761 грн. 80 коп.; визначити порядок виплат відповідачем ОСОБА_2 на рахунок позивача шляхом проведення періодичних місячних платежів на протязі 60 місяців до 24.04.2015 року по 979 грн. 36 коп. щомісячно; визнати недійсним з моменту укладання договір поруки № CL 36474 від 05.05.2008 року, який був укладений між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством „Універсал Банк”; покласти на відповідача судові витрати по справі.
Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує невідповідністю кредитного договору нормам законодавства України, в зв’язку з чим він підлягає визнанню недійсним, відсутністю в позивача права на звернення до суду про стягнення боргу без попередження відповідача, неналежним повідомленням сторін про час і місце розгляду справи, що призвело до порушення процесуальних прав відповідача, якому було безпідставно відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви, невірним визначенням судом часу звернення позивача до суду, в зв’язку з чим судом було невірно визначено суму боргових зобов’язань, безпідставною відмовою суду у відкладенні розгляду справи для вирішення спору в позасудовому порядку.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції не лише в межах доводів апеляційної скарги, але і в межах заявлених позовних вимог та доказів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості по кредитному договору в сумі 187 898 грн. 37 коп. станом на 26 жовтня 2009 року.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
За таких обставин, не врахування судом при винесенні рішення коштів, сплачених відповідачем після звернення до суду позивача з позовом та які зараховано позивачем на погашення боргу, не вплинули на законність і обгрунтованість рішення суду.
З врахуванням викладеного, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про визнання недійсним з моменту укладення Кредитного договору від 05.05.2008 року та зобов’язання позивача прийняти у відповідача 58 761 грн. 80 коп.; визначення порядку виплат відповідачем ОСОБА_2 на рахунок позивача шляхом проведення періодичних місячних платежів на протязі 60 місяців до 24.04.2015 року по 979 грн. 36 коп. щомісячно; визнання недійсним з моменту укладання договору поруки № CL 36474 від 05.05.2008 року, який був укладений між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством „Універсал Банк”, посилання апелянта на наявність підстав для визнання кредитного договору недійсним, оскільки зазначені доводи апеляційної скарги, та викладені в ній вимоги в цій частині, виходять за межі предмету спору.
Не вплинуло на законність і обґрунтованість рішення суду неприйняття судом зустрічного позову, про що було постановлено ухвалу судом 13 травня 2010 року, яка набрала законної сили і є чинною.
Наявними на аркушах справи 126-128 розписками та поштовим повідомленням спростовуються доводи апелянта про неповідомлення судом сторони про час і місце розгляду справи, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду з цих підстав, як не може бути підставою для скасування відсутність належного повідомлення сторін при винесенні заочного рішення у справі, яке було скасовано ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 19 квітня за заявою ОСОБА_2
За викладених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення місцевого суду, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Безпідставними є доводи апелянта про відсутність в позивача права вимагати від відповідача сплати всієї частини не сплаченого боргу та процентів за весь час користування, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 взятих на себе обов’язків за кредитним договором не виконував належним чином, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно ж до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, відповідно до яких, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ч 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову субсидіарну відповідальність поручителя.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову, а тому й інші доводи апеляційної скарги, зокрема незадоволення клопотання про відкладення розгляду справи, неправильне визначення часу звернення позивача до суду, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 304, 308, 314, 315, 317,319 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів.
Головуючий: Судді: