Справа № 2а-1507\10\1203
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2010р. Артемівський районний суд м. Луганська в особі судді Головіної Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, третя особа Головне Управління державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною , зобов’язання зробити перерахунок та виплату підвищення пенсії дитині війни,
В С Т А Н О В И В
Позивачка просить суд відновити пропущений строк, визнати бездіяльність відповідача неправомірною , який не здійснив перерахунок і підвищення до пенсії згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за січень – грудень 2009 р. як особі зі статусом дитини війни, зобов’язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії згідно вказаного Закону за січень – грудень 2009 р. , позовні вимоги мотивуючи тим, що перебуває на пенсійному обліку у відповідача, як дитина війни має право на отримання вказаного підвищення до пенсії, а відповідач безпідставно його у цьому праві обмежив.
Відповідач статус позивачки «як дитини війни» і перебування на пенсійному обліку у відповідача не оспорює; позов не визнав , посилаючись на те, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, „дітям війни” пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але дана норма закону не передбачає, яким саме органом, за рахунок яких джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. У 2009 році законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком „дітям війни”. Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була призупинена, а у 2009 році виплати проводилися у відповідності із вимогами ЗУ „Про Державний бюджет України на 2009р.” в якому визначені конкретні розміри доплат, які не були визнані неконституційними, тому вимоги позивачки про зобов’язання провести підвищення пенсії вважає безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову. Крім того просить застосувати ст.99,100 КАСУ до позовних вимог за межами року звернення до суду.
Третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області в своїх письмових запереченнях позов не визнала, пояснила, що органи казначейства лише перераховують кошти і процедура перерахування бюджетних коштів це виключно банківська операція. Тільки головний розпорядник Пенсійний фонд України у межах встановлених бюджетних призначень має можливість перерозподіляти свої видатки.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. Судом ухвалено розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги особам, що мають правовий статус „дитина війни”.
Такі правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом, а також іншими законами та нормативно-правовими актами, що не суперечать чинному законодавству та Конституції.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка звернулася до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська 01.02.2010 року із заявою про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за віком, як дитині війни за 2009 рік, однак відповідач своїм листом 04.02.2010 року за № 296/ К-12 відмовив позивачці у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни. До суду позивачка звернулася 12.02.2010 р.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, „дітям війни” пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році розроблено не було.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу „Кечко проти України” \рішення від 08 листопада 2005 року зауважив, що в межах свободи дій державі визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках доки відповідні положення є чинними.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що „дітям війни” до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. 71 ЗУ від 26 грудня 2008р. „Про Державний бюджет України на 2009рік” Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2009 році „дітям війни” підвищення до пенсії щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст.ст.99, 100 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав; пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у позові, якщо на цьому наполягає одна з сторін. Відповідач у своїх запереченнях наполягає на застосуванні ст.ст.99,100 КАСУ.
В даному випадку строк звернення має обчислюватись з моменту отримання відповідної пенсії, коли особа дізналась про її розмір і могла дізнатись про порушення її прав.
Рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, тому позивачка мала реальну можливість дізнатися про наявність порушеного права з дня оприлюднення відповідного рішення.
Позивачкою не надано доказів поважності причин пропущення річного строку звернення до суду, тому відповідно до ст. 100 КАС України відповідач має підвищити позивачці розмір пенсії як „дитині війни” за період з 12.02.2009р. (день звернення до суду ) по 31.12.2009р.
Дії відповідача по звуженню майнових прав позивачки і виплаті їй пенсії у розмірі значно меншому від того, на який вона має право, є протиправними, а порушене право позивачки підлягає судовому захисту.
На відповідача має бути покладено обов’язок щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії і її підвищення у відповідності до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”.
Враховуючи, що призначення і розрахунок пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних відділень Пенсійного фонду України, суд не має права перебирати на себе функції даного державного органу по здійсненню конкретних розрахунків, тому відсутні підстави для обчислення у постанові суду конкретного розміру пенсії і виниклої заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з адміністративного позову, Позивачкою було заявлено 3 вимоги, тому, враховуючи, що дві позовні вимоги задоволені частково, а у задоволенні третьої необхідно відмовити, сума судового збору, яка повинна бути стягнути на користь Позивачки, складає 4,25 грн.
На підставі ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2009р.”, керуючись ст.ст.2,17,18,87,94,158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково;
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районні м. Луганська щодо не здійснення підвищення пенсії і відмови у здійсненні перерахунку і підвищенні пенсії ОСОБА_1 з 12.02.2009 р. по 31.12.2009р.;
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів з державного бюджету підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни, з 12.02.2009 року по 31.12.2009 року , у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком і з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнути з Державного бюджету в особі місцевого бюджету Артемівського району м. Луганська на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 4 грн. 25 коп.
В позові про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районні м. Луганська неправомірною щодо не здійснення підвищення пенсії і відмови у перерахунку і підвищенні пенсії за період з 01.01.2009 р. по 12.02.2009 р. відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України.
Суддя: Т.М. Головіна