ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
14.08.2006 року Справа № 24/36н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Перлова Д.Ю.
суддів Іноземцевої Л.В.
Якушенко Р.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Шабадаш Д.С.
та за участю
представників сторін:
від позивача не прибув
від відповідача Ведмеденко Р.І., дов. від 10.01.06 № 55/9/10
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському
районі м. Луганська
на постанову
господарського суду Луганської області
від 26.06.06
у справі № 24/36н-ад (суддя Рябцева О.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка” в особі структурного підрозділу Шахтопрохідного управління № 5, м. Луганськ, с. Ювілейне
до відповідача Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська
про визнання протиправними та нечинними
податкових повідомлень-рішень
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач –Відкрите акціонерне товариство „Трест Луганськшахтопроходка” в особі структурного підрозділу Шахтопрохідного управління № 5 (далі –за текстом ВАТ „Трест Луганськшахтопроходка”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання протиправиними та нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська (далі –ДПІ в Артемівському районі):
- від 30.11.05 № 0012541601/0 про застосування штрафної санкції в сумі 25160 грн. 38 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість;
- від 30.11.05 № 0012551601/0 про застосування штрафної санкції в сумі 17524 грн. 14 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість;
- від 30.11.05 № 0012531601/0 про застосування штрафної санкції в сумі 98567 грн. 36 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість;
- від 10.02.06 № 0012551601/1 про застосування штрафної санкції в сумі 17524 грн. 14 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість;
- від 10.02.06 № 0012531601/1 про застосування штрафної санкції в сумі 98567 грн. 36 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість;
- від 10.02.06 № 0012541601/1 про застосування штрафної санкції в сумі 25160 грн. 38 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Постановою місцевого господарського суду від 26.06.06 позов задоволений у повному обсязі. Мотивована дана постанова обґрунтованістю позовних вимог, нормами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181), в т.ч. ст. ст. 1, 4, 5, 15, 17 даного закону, ст.250 Господарського кодексу України; не передбаченням Законом №2181 застосування штрафної санкції як тотожного визначення податкового зобов’язання та строків для застосування штрафів, які залежать від терміну прострочення податкових зобов’язань.
Суд першої інстанції зазначав, що позивачем не оспорювалися фактичні обставини донарахування, тобто ВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” не спростовувало відомості, викладені в розрахунку штрафних санкцій щодо розміру узгоджених податкових зобов'язань, дати їх уплати, суми і строків фактичної сплати, періодів прострочення.
Місцевий господарський суд встановив про прийняття відповідачем спірних повідомлень-рішень від 30.11.05 після закінчення 6-місячного терміну з дня виявлення порушення.
ДПІ в Артемівському районі не погодилася з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування постанови та прийняття нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на безпідставність, необґрунтованість постанови суду, порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мали значення для справи, та невідповідність висновків обставинам справи. Скаржник також посилається на положення ст. 250 Господарського кодексу України, Закону № 2181, Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01 N 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01 за N 567/5758 (далі –Порядок).
Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити оскаржувану постанову без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Артемівському районі був складений акт від 30.11.05 №119 про результат проведення перевірки повноти та своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181 (далі –акт перевірки). За даним актом встановлені порушення граничних строків сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Після вищевказаної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.11.05 за №№ 0012541601/0, 0012551601/0, 0012531601/0 про застосування штрафних санкцій за порушення ВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
У зв’язку з тим, що керівник позивача подав скаргу до ДПІ в Артемівському районі на вказані податкові повідомлення-рішення від 30.11.05, згідно Порядку відповідач залишив зазначені податкові повідомлення-рішення від 30.11.05 без зміни та надіслав керівнику ВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” податкові повідомлення-рішення від 10.02.06 за №№ 0012551601/1, 0012531601/1, 0012541601/1 про застосування штрафних санкцій за порушення ВАТ „Трест Луганськшахтопроходка” граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Підпунктом 5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. "а" - "в" пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
На підставі пп.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.
За таких обставин платнику податків (позивачу) і були направлені податкові повідомлення-рішення від 30.11.05, а саме: № 0012551601/0 про застосування штрафу в розмірі 10% у сумі 17524 грн.14 коп.; № 0012541601/0 –в розмірі 20% у сумі 25160 грн.38 коп.; № 0012531601/0 –в розмірі 50% у сумі 98567 грн.36 коп.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Закон №2181 розмежовує поняття податкового зобов’язання і штрафної санкції, згідно з наступного:
- п. 1.2 ст. 1 вказаного закону передбачає, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
- згідно п.1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
- відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону №2181 штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Стаття 17 Закону № 2181 визначає види штрафних санкцій. Отже, посилання податкового органу на те, що штраф є податковим зобов'язанням, суперечить приписам Закону № 2181.
Статтею 15 Закону № 2181 передбачені строки давності та їх застосування. За змістом п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Випадки визначення податкових зобов'язань контролюючим органом перелічені в п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181. Згідно п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Отже, висновки суду першої інстанції стосовно того, що вказаною нормою не передбачено застосування штрафної санкції як тотожного визначенню податкового зобов’язання, та щодо не передбачення Законом №2181 строків для застосування штрафів, які залежать від терміну прострочення податкових зобов’язань, є обґрунтованими.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання, згідно ч. 1 якої за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У ст. 239 Господарського кодексу України наведений перелік деяких адміністративно-господарських санкцій, серед яких передбачений адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Тому, доводи відповідача за апеляційною скаргою стосовно того, що Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, не приймаються до уваги.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, тому при їх застосуванні повинні враховуватись положення ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки Законом № 2181 іншого не передбачено.
Стаття 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
При сплаті платником податків податкових зобов'язань вони зараховуються на відповідний рахунок Державного казначейства, про що повідомляється податковий орган, а останній відображає ці відомості в обліковій картці платника податків відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.05 N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за N 843/11123. Розрахунок штрафних санкцій ведеться в автоматичному режимі при сплаті податкового боргу. Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що момент виявлення податковим органом порушення співпадає з його сплатою і відображенням в обліковій картці платника податку.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, штрафні санкції в сумі 197134 грн. 72 коп. розраховано за ставкою 50% стосовно податкових зобов'язань, задекларованих до сплати протягом березня - жовтня 2003 року, та такі податкові зобов'язання було сплачено в липні 2003 року - лютому 2004 року.
Штрафні санкції в сумі 125801 грн. 90 коп. розраховано за ставкою 20% стосовно податкових зобов'язань, задекларованих до сплати протягом жовтня 2002 року - травня 2004 року, та такі податкові зобов'язання було сплачено в січні 2003 року - червні 2004 року.
Штрафні санкції в сумі 175241 грн. 43 коп. розраховано за ставкою 10% стосовно податкових зобов'язань, задекларованих до сплати протягом березня 2003року-квітня року, та такі податкові зобов'язання було сплачено в квітні 2003 року - травні року (останній платіж 06.05.05).
Відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 30.11.05, тобто після закінчення 6-місячного терміну з дня виявлення порушення.
Отже, висновки місцевого господарського суду за постановою ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та відповідають фактичним обставинам справи.
Підстав для скасування постанови не вбачається.
У судовому засіданні 14.08.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 17, 71,104, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська на постанову господарського суду Луганської області від 26.06.06 по справі № 24/36н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 26.06.06 по справі № 24/36н-ад залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий Д.Ю.Перлов
Судді Л.В.Іноземцева
Р.Є. Якушенко